Завантажити

Перший сніг, як в нашу останню ніч

У квартирці твоїй на Подолі:

Відгортав ти волосся з пліч –

Я гадала в умі чи ти доля.

І лилися обійми в постелі,

І гадав ти, твоєю я буду,

Я ж не кину своєї пастелі –

Навела я на тебе облуду.

Перший сніг у ніч листопадову

Принесе комусь радості жменю,

Я ж малюю ніч ту і згадую,

Як ескізи продерли кишеню:

«Ти піймав мене на побрехеньці

Я художниця, а не політик,

І грошей в мене ледве на денці

Та й не люблю я зірвані квіти.

Я не маю квартири у посаг,

Я не з Києва, я з провінції,

Ну скажи ж мені врешті «Досить!»

Чого слухаєш, як відмінниця?»

Перший сніг, як в нашу останню ніч

У квартирці твоїй на Подолі:

Відгортав ти волосся з пліч,

А я знала – не ти моя доля.

читати