Люба панно, дайте руку... Перед нами царство мрій, Царство соняшних надій, Фарб і образів і звуку!.. Люба панно, дайте руку. Тихо... Ви спустили вії. Ваше серденько тремтить... Тихо... мить, це тільки мить — І засяють ясні мрії! Тихо... Ви спустили вії. Боже мій! Які фантоми!.. Подивиться...

вирішив написати у фейсбуці:   які у мене красиві чорні труси !   але передумав   а раптом для когось це не щоденник а платформа і він запитає мене – що ж я мав на увазі ? а дійсно – ну що я мав на увазі?   хтось вимагатиме фотографій котрих мені...

«І як я до такого докотилася? – краяла Оксанине серце думка у п’ятницю ввечері. – Навіщо я піддалася на вмовляння мами і згодилася на це безглузде сватання? Двадцять дев’ять – це ж іще не вирок самотності. Невже їй так не терпиться здихатися рідної доньки?...

В маслиновім гаю, поважною ходою, Хвилясті одяги нап´явши ябияк, Снують філософи, лише один закляк На місці, думкою охоплений новою. Стоїть мов статуя. Комашка бородою Повзе гостинною, і передражник-шпак Дарма кричить йому: “Ото смішний дивак!, В гіллі вмостившися якраз над...

Фіолетові машини сунулись донизу плазом. Наче купа мокрих змилків, Ізгори ковзли узвозом. Горобці обіч асфальту крихти в сірому калюччі Вишуковували ловко Між скоринок помаранчів. Сніг не йшов. Брикети бруку світло всотували вбоге І шкарпетка вогка бгалась В черевику крок за...