Запалали огні за долиною синьою неба, Самольоти гудуть, бо на захід фронти і фронти. Україно моя, мені в світі нічого не треба, Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти. Як росли ми ізмалку? Скрипіла у хаті колиска, Загасав каганець чи горіла воскова свіча, Ти нам шлях показала, який...

Україно моя, моя люба Вкраїно, Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? — Чи про те розкажу, як тебе я люблю, А чи піснею горе твоє я присплю, Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, -- Чим тебе заспокою я — бідна людина,— Скажи, моя люба Вкраїно, Вкраїно моя!

«Ні, мамо, не можи» нелюба любить! Нещасная доля із нелюбом жить. Ох, тяжко, ох, важко з инм річ розмовляти! Хай лучче я буду ввесь вік дівовати!» — Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? Останешся, доню, одна,...

Пам´яті Т. Г. Шевченка Діамант дорогий на дорозі лежав,— Тим великим шляхом люд усякий минав, І ніхто не пізнав діаманта того. Йшли багато людей і топтали його. Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов, І в пилу на шляху діамант він найшов. Камінець дорогий він одразу пізнав, І додому...

Тут і Львів… і Донецьк… і Чернігів… і Київ …– Українці-брати, що повстали в одне! Ми прийшли на Майдан не з щитами, не з києм – Стяг свободи над нами сміливо війне! І шикуються всі за права воєдино, Горду волю зібравши в могутній кулак. Розпрямляй...

стежки лиш тіні тріснутих дзеркал життя вирує там у задзеркаллі там вітрокрил тиранить на перкалі химерних ліній і простих лекал та в чому правда істина мета які ми з того боку амальгами чи й там тумани тліють над лугами і сито котять хвилею жита чи й там як тут суддя лукавий лис чи й там як...

Тільки вчитель увійшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне. Школярки та школярі юрмою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли. Гомін був неласкавий, сердитий. Зрозуміти поки нічого не можна було. Чуть тільки було, що на когось діти сердились, комусь докоряли. Зараз...

Гарні до біса брови, погляду димка легка, вчителька укрмови – забавка фізрука.   Викрадені обійми, випрошені свята. У нього зростає двійня, у тебе тьмяніють вуста.   Щастя літає низько і всім вистачає небес. Пристрасть – хвостата киька, ніжність –...

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. В барельєфах печалі уже їм спинилася мить. А підмайстри іще не зробились майстрами. А робота не жде. Її треба робить. І приходять якісь безпардонні пронози. Потираючи руки, беруться за все. Поки геній стоїть, витираючи сльози, метушлива бездарність...

***   Життя -  це шлях з каміння або глини, Воно таке крихке, мов з кришталю. Годинник відраховує хвилини - Щасливі миті, ті що їх люблю. Минає день, «сьогодні» стане «вчора», навколо світ  - правдивий, без прикрас. Найважливіше – хтось чиясь...