Електронна бібліотека/Поезія

"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Завантажити

Можно тихо задуматься,
стоя у самого края воды,
на соприкасании с песком,
возле банок, бутылок, окурков
у самого края воды
думать о всяком таком:
вчера посмотрел фильм,
топкий, вязкий, будто болото,
но красивый, будто болото.
Помню кадр: раскрытая рука
на шахматной доске.
Думать вот так, стоя на песке,
стоя на замусоренном песке,
у кромки воды.
Были еще хорошие кадры:
двое играют в нарды,
овчарка рядом кусает собственный хвост.
Думать вот так, во весь рост
у самого края воды.
Кадр: дети играют в бадминтон,
отбираю ракетку, вперед: страшная лестница,
по которой нельзя ходить.
Мне полтора года.
Были еще хорошие, много.
Вот, скажем - мне семь:
военная фуражка, принесла мама.
Правда и ложь помнятся одинаково.
Вчера посмотрел фильм, но, впрочем,
уже не о том я говорю, а о том,
что вот так, у самого края воды,
как задумаешься о всяком таком,
так мурашки
как побегут
рассыпающимся гуськом
А потом
она возвращается из киоска,
окликает, и мы идём,
спинами к воде,
идём,
изменяем форму замусоренного песка.
А следом естественным образом
перемещается водоём.

2006



Партнери