скупчувати сміття в зикурат щоб не думати п його риси мінливі його дрижаки острови відвернись — і воно вже тікає на захід брати сміття на руки говорити і знов говорити тяжко тягти щоб не думати р чи не злетить чи не забере з собою нам уже більше не платять гроші та ми...

Бредуть вербички в глибокості, В блакить ріки. В родини риб спішать у гості Явірники. І лугові дуби юрбою, Шумні, хмільні, Ведуть калину за собою По мілині: – Ходімо з нами, юнко мила! Не бійсь, мала! – Довкіл весна зеленокрила, Розмай тепла. Вона й мене бере за душу Коло Дніпра:...

Хто з поетів похований у цьому місті? Хто з них лежить у міському ґрунті, на рівні підземки, на глибині водогону? Поховані містом поети, Схожі на посаджені кущі, схожі на коріння невидимих дерев. Що виростає з такого коріння? Стовбури світла, стебла гомону, невидима крона...

Ми далеко від трас, де ногИ людИ не ходИ - це місто таке - БродИ. Переходимо вбрід БродИ - де немає в ріці водИ. А тієї води, що у нас залИши самі слідИ. Ми допиваєм слідИ палкої тієї водИ. Вода та не горИ, а мала бИ.

В мене бронзове тіло На білім піску Скільки іскор горіло На яснім струмку Скільки плямок тремтіло На обличчі води В мене бронзове тіло Я — молодий.

брудний зефір зі снігу і дощу і неба депресивна ейфорія це та весна котрою не хворіють а марять і страждають відпущу пробачу передбачу пожалію її в тюльпанах між бузкових крил її у незаплетенім волоссі і дім її і прохолодна постіль і звільнений з-під пилу думки стіл… мене направду...

Хліб не надто насущний Мати повернулася з батьківських зборів знервована, бліда й сердита. – Бубо! – холодно кинула вона в бік доньчиної кімнати. Напружено сіла в кухні на стільці. – Ти про англійську? – Буба вирішила послабити удар.– Я ж вам казала, що в...

Переклад з польської Божени Антоняк Мартенси на пенсії Усі, хто останнім часом зустрічав Бубу, вдавали, наче дивляться на неї й нічого не помічають. – Ти трішечки погладшала, – казали одні, зупиняючи погляд на Бубиних джинсах. – Здається, ти схудла, – приглядалися...

Я бачу через дірку Безмежність бублика, Його процес Еволюції з борошна, Його жовтувату Засмаглу в печі спину, Його сумні очі З в’язанки, Його нелюдське бажання З закликом: «Не гризти!» Його простір, Його ДУШУ… 29.о4.2оо7