Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Хто з поетів похований у цьому місті?
Хто з них лежить у міському ґрунті,
на рівні підземки,
на глибині водогону?
Поховані містом поети,
Схожі на посаджені кущі,
схожі на коріння невидимих дерев.
Що виростає з такого коріння?
Стовбури світла, стебла гомону,
невидима крона гніву,
нечутний шурхіт іронії.
Добра туристична розвага –
ховати поетів поруч із торгівельними центрами.
Поет має бути корисним навіть по смерті.
Не надто зручний за життя,
колючий у театральному залі,
ніби камінь у дитячій долоні,
скандальний, наче птах, що залетів
на кухню з літньої вулиці –
тепер він нарешті приносить користь місту,
приносить користь громаді,
лежить у землі,
озивається до перехожих:
підходьмо, підходьмо, поважна публіко,
ставаймо врочисто на цвинтарну землю,
згадуймо, відчайдушно згадуймо
бодай якісь вірші, почуті в дитинстві.
Що я говорив про вас за життя?
Що ви злодії та негідники.
Що я обіцяв вам по вашій смерті?
Тихий спокій, вічне спасіння.
Підходьмо, підходьмо в затінок дерев,
думаймо про царство боже,
вірмо в те, що поети говорили правду
і що смерть це лише протяг між поверхами,
промінь на хіднику.
І стоять люди на старих міських цвинтарях,
і тішаться нагоді прочитати на камені знайоме ім´я,
і міста ховають у собі поетів,
ніби прикраси під одягом,
ніби каліцтва.
І стоять люди під високим небом.
Таким високим, майже невидимим.
І гірко їм від того, що смерть так близько,
і легко від того, що смерті немає.
Останні події
- 01.07.2026|16:44Ольга Куждіна: «Я взагалі не вмію вигадувати сюжети. Зате спостерігати, бачити і чути – це моя справжня суперсила!»
- 28.06.2026|20:48«Смачна комунікація» література, гітара,троянди,філософія
- 26.06.2026|17:27«Кожен важливий на своєму місці»: VI Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
- 22.06.2026|16:01Літературний пікнік у Парижі на сонцестояння
- 21.06.2026|13:01«Свій серед своїх?». Як подолати прірву між цивільними та військовими
- 11.06.2026|14:37«Діамантова змійка»: мистецтво паризьких салонів
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026
- 31.05.2026|06:21Українська стрічка «Паляниця» здобула престижну нагороду на американському фестивалі ETHOS Film Awards
- 30.05.2026|15:00Ніна Мюррей – лауреатка премії Drahoman Prize за 2025 рік
- 29.05.2026|07:54Гуцули, цимбали і гори: музикант hOsT представляє сингл-ремікс Hutsuly