Електронна бібліотека/Поезія
- Стрибок від осені до весни...Дмитро Лазуткін
- Вино осінньої печаліВіктор Вербич
- Зміниться все. І навіть незмінність тепла...Сергій Жадан
- Таке, ніби – вчора...Микола Гриценко
- Таке, немов всечассю свідок...Павло Вольвач
- …хай скаже тепер, або замовкнеСергій Жадан
- Під соснамиВіктор Палинський
- О.Ч.Мар´яна Савка
- Вчора почався вересень і вона...Сергій Жадан
- боже я все ще дитина...Мар´яна Савка
- ВіршіСергій Таран
- Ночей серпневих шоколад гарячий...Ігор Павлюк
- На цвинтарі (з книги "Ніж"Тіль Ліндеманн
- І не розповіли головного...Сергій Жадан
- зафарбуємо годинник будем жити так як хочем...Тарас Федюк
- Золотий саксофонВіктор Палинський
- місяць зливає віск...Галина Крук
- Шмарката баба (новела)Іван Андрусяк
- Літо скрапує з ягід липня...Василь Кузан
- Моцарт, господар, іншіБогдан Смоляк
- Усміхнися – нас знимкує далека літня гроза...Галина Крук
- Хочеш дочекаємося закінчення літа...Оксана Розумна
- Радість — це те, що дається з боєм...Сергій Жадан
- Вагітна жінка, схожа на книгу з продовженням...Сергій Жадан
- Це вона… (новела)Віктор Палинський
- Перекажеш іншим своїми словами...Сергій Жадан
- не кажи що Бога немає що його ніколи не існувало...Богдана Матіяш
- Візії та рефлексії (новелета)Віктор Палинський
- БрехтСергій Жадан
- Ефект колібрі (новела)Віктор Палинський
- СакартвелоВіктор Вербич
- Таємниці незрячих миттєвостейВіктор Палинський
- Кримський цугцвангЄвген Баль
Завантажити
Хто з поетів похований у цьому місті?
Хто з них лежить у міському ґрунті,
на рівні підземки,
на глибині водогону?
Поховані містом поети,
Схожі на посаджені кущі,
схожі на коріння невидимих дерев.
Що виростає з такого коріння?
Стовбури світла, стебла гомону,
невидима крона гніву,
нечутний шурхіт іронії.
Добра туристична розвага –
ховати поетів поруч із торгівельними центрами.
Поет має бути корисним навіть по смерті.
Не надто зручний за життя,
колючий у театральному залі,
ніби камінь у дитячій долоні,
скандальний, наче птах, що залетів
на кухню з літньої вулиці –
тепер він нарешті приносить користь місту,
приносить користь громаді,
лежить у землі,
озивається до перехожих:
підходьмо, підходьмо, поважна публіко,
ставаймо врочисто на цвинтарну землю,
згадуймо, відчайдушно згадуймо
бодай якісь вірші, почуті в дитинстві.
Що я говорив про вас за життя?
Що ви злодії та негідники.
Що я обіцяв вам по вашій смерті?
Тихий спокій, вічне спасіння.
Підходьмо, підходьмо в затінок дерев,
думаймо про царство боже,
вірмо в те, що поети говорили правду
і що смерть це лише протяг між поверхами,
промінь на хіднику.
І стоять люди на старих міських цвинтарях,
і тішаться нагоді прочитати на камені знайоме ім´я,
і міста ховають у собі поетів,
ніби прикраси під одягом,
ніби каліцтва.
І стоять люди під високим небом.
Таким високим, майже невидимим.
І гірко їм від того, що смерть так близько,
і легко від того, що смерті немає.
Останні події
- 21.10.2021|11:08Фільм «Пам’ять» із Тільдою Свінтон вийде український прокат 11 листопада
- 20.10.2021|13:11Чілдрен Кінофест оголошує шостий конкурс дитячих фільмів
- 16.10.2021|22:56Лауреаткою літературної премії «Ангелус» стала Катерина Бабкіна
- 16.10.2021|21:58Молоде вино прози «Літературного Чернігова»
- 14.10.2021|10:07В Україні з’явився чат-бот «Віртуальний друг» для підтримки підлітків
- 13.10.2021|22:22MEGOGO та Український інститут книги продовжують аудіопроєкт «365 казок на ніч»
- 12.10.2021|14:38Оголошено довгі списки номінацій "Книги року ВВС-2021"
- 11.10.2021|20:05Помер Місько Барбара
- 08.10.2021|11:02Богдан Горват став лавреатом Всеукраїнської літературної премії імені Романа Гамади за 2021 рік
- 07.10.2021|16:43Нобелівську премію з літератури присудили танзанійцю Абдулразаку Гурні