В серпанках вечори проходять біля вікон, за пічкою квилить сіренький смуток. ...Сьогодні дико... ...Тіні, падають тіні. Свист нагая Тьєра, Хлопці! Скоріш на коні! Коні! Коні! Коні! Жах. Зав´юшилось обличчя кров´ю ...на ярмарці колись. Чого ж ти, ніч, не сплянтувала брови?...

лой беканах вішлі хлай З беґе-абіссінського за четвертим червоним забутий зелений і лимонного кольору милий солодкий лимон простягни свою руку зачерпни собі трохи історії що тече як вода (без молекули о де коголю) ти із темного каменя тешеш собі свою тінь а зі світлого каменя різьбиш собі...

Вона обіперлася ліктями об підвіконня, обхопила теплу бороду долонями — дивиться у вікно. А там, на гуртожицьких задвірках, — обчухрані нещасні дерева і контейнери для сміття. Розідрані пакети повищеряли пащеки і гигочуть беззубими смердючими ротами. Бомжиха Катька порпається, мов...

***** Безкрає древо Густою тінню Шелестить. І звідусіль – така Співоча повінь. Я тільки тут Крізь темінь Перейду. Й розгублено Оглянуся назад.., А там – лиш досвітку Усміхнене лице, І далі вже нічого Там не видко… (І слава Богу, Переплив меди). Спогадую цей...

Тісно увечері. Душать прокурені стіни. Вийшов. Розглянувся. Снігу по пояс. Сонце кривавиться в пущі. Ворушаться тіні. Тепло. А голос — як оливо, голос. Десь він іде, Коляда, десь ступає широко. Місяць — і вкриють галявини радісні вруна... Місяць — і знов над борами, і знов, як...

Бережно зняв з верстака я основу, Людям роботу розніс і роздав; То ж мій спочинок; теперочки знову Берди направив, нитки засував. От і роблю я. Застукала ляда; Бігає човник відтіль і відсіль… Човник і ляда — ткачеві порада; Берди і цівки — ви хліб мій і сіль! Добре...

То був могутній духом чоловік. Він знав: Ніхто поміж людей за вік Небесну блискавку іще до рук не брав,- I вирушив у степ до грозових заграв. Його знайшли убитим на ріллі. Як поховали – З горбика в імлі Майнула блискавка. Він випустив її З могили у міжзоряні краї. Навіщо мертвому той...