Не люблю довго прощатися, бо є щось театрального в цих балаканинах-побажаннях. Краще просто подивитися в очі. І піти. Тоді все стає на свої місця. Усі незадані питання відповідають самі за себе. Усі неомовлені бажання – омовлюються. Усі розчарування розчиняються у всесвітах байдужості....

  Я став непомітним, виходячи з гри, Нудні віршогризи – не свідки. Я просто віднадив усі вечори, Аби залишатися світлим. На векторі вітру, в астралі яси, Де потом стікають харизми. Дістали мене часові пояси, Глухі, як церковні хористи. Це доля, це драма на цедрі листа, Відлучення...

тривога генератори бензин посеред скверу поважна пані у білому пуховику і чорних окулярах як і в попередні місяці голосно на весь квартал сварить сполохану таксу 2023

І знову чекають на темряву щоб робити брудну роботу коли наші дерева висихають із середини коли наші ріки несуть мертву води без рослин риб і молюсків коли одні наші міста і заводи палають а інші обростають кущами й травою коли наші очі червоні й набряклі не хочуть бачити захід...

І знову чекають на темряву щоб робити брудну роботу коли наші дерева висихають із середини коли наші ріки несуть мертву води без рослин риб і молюсків коли одні наші міста і заводи палають а інші обростають кущами й травою коли наші очі червоні й набряклі не хочуть бачити захід...

Один сигаретный магнат из туманного Альбиона ре­шил развернуть свой бизнес в Украине. Изучил обстанов­ку, создал совместное предприятие, набрал и обучил пер­сонал и дело пошло. Только персонал был какой-то странный, "неликвид­ный": лимитчики, безработные с заводов, студенты и...

Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом. Не студить вітер уст — зігрівся коло них. І радісно моїм тонким, рухливим пальцям Торкатись інших рук і квітів весняних, Любов — лише тобі. А це її уламки, Це через край вино! В повітря квіт дерев! Це щастя, що росте в тісних обіймах...

Сьогодні ми відзначаємо свято небесного дощу: краплі на віях – знаки твого смирення. Приймай без нарікань шелестливі потоки – це одна з найменш болісних осанн нашим бідам. Ранкові, ще темні, вокзали сотають холодними пальцями безкінечні кіноплівки поїздів – щоденні...

Сьогодні ми разом. Вечір, За вікнами сніжне танго І вітер, старий диспетчер. Я їм курагу, ти – манго.   Хизуєшся давнім хистом Про мене, коханку, дбати. Любов увінчалась змістом І… ще чим, не слід казати.   На зло подзвонив мобільний, Із ляку я впала з...

Найперше, що відчув - це страшну нудоту. А відтак - тріщання у макітрі, мов хтось б´є по скронях молотом. Навколо - суцільна темрява. Я спробував піднести руки до голови, проте щось мені завадило... тіснота. Страшенна задуха. Де, в біса, я? Невже?.. Невже я у труні???!!!..   За три...