Том Мур – відомий ірландський поет, бард, перекладач. Пропонує статтю про Україну, Ірландію і відомого українського поета Ігоря Павлюка, поезію якого взявся перекладати.  Спільне питання, яке найбільше поєднує Ірландію і Україну, – це питання мови та національності в...

З присвятою О.Д.   Мабуть, життя таки буває до людей жорстоким… Воно рухає вперед, коли хочеться стояти на місці… Воно не чекає, доки ти залижеш свої рани. Так чи інакше мусиш підніматися, обтирати забої і йти далі. Життя не дає тайм-ауту. Ти прикладаєш до власної душі...

Одягаю Тебе, як тісне і дешеве пальто— пальці губ дичавіють і ждуть непрозорих веселок; попід стелею гусне імла, і, як хвилі об берег, б’ються жертвоносіння і їх відливання додому. Зпоміж наших ребер відшукати Адамове вЄві - оплатити проїзд і спалити нещасний квиток. Врай дугою...

Споминайте, браття милі, Славнії часи старі!.. Ніби Прута бистрі хвилі, Плили руські лицарі. Блискали шеломи в сонці, Червонилися щити, — Славні Русі оборонці Йшли на ворога в світи. Чи на Дон той каламутний, Чи на Литву, на Ятвяг, Чи на Краків баламутний, Вічно скорий до зневаг. Від...

Сумеркові тони... Похоронні дзвони — Дінь-дон... Ніби на екрані Образи в тумані, Крізь сон. Рухи молитовні, Погляди любовні, Німі... Крила сніжно-білі, Хвилі, сині хвилі У тьмі. Миготливі тіні... Хатка в полонині... «Вона»... Спомини кохані — Пахощі весняні З вікна....

Ось і доріжка бігова. На ній спортсменка – мов жива.   А ось біжить хтось, вищирившись дико. Не встигне, точно: черга завелика.   Сальто-мортале. Фляк. І три рандати. І крик. «У… ожеледь триклята!»

Розділ перший Напрочуд багато простору в світі. Простору непотрібного, безпорадного. О, простори пласкі, повільні. Нудна, ніби вилощена лугом, велика дощата підлога; ніби круглий краєвид календарного тижня з людьми, котрі десь поділи на декілька годин свою долю. І йдуть на прогулянку. І...

Розділ перший Напрочуд багато простору в світі. Простору непотрібного, безпорадного. О, простори пласкі, повільні. Нудна, ніби вилощена лугом, велика дощата підлога; ніби круглий краєвид календарного тижня з людьми, котрі десь поділи на декілька годин свою долю. І йдуть на прогулянку. І...

Покликання речей – у тому, щоб у межах власної компетенції сприяти задоволенню наших потреб. По суті, саме на задоволення наших потреб і спрямовані доручення, котрі ми даємо речам, постійно вимагаючи від них їхнього неухильного й сумлінного виконання. Одначе мусимо визнати, що є речі, які...

Спочатку поет жив в життєпросторі світла як найяскравішому прояві світу, там суцільними світильниками завішані квадрати стелі в презентаційних залах сяйвами заливали його й побратимів і по перу посестрів, і самі вони ставали світлом поетичним, а з паперових їхніх рукописів знову...