Ось і доріжка бігова. На ній спортсменка – мов жива.   А ось біжить хтось, вищирившись дико. Не встигне, точно: черга завелика.   Сальто-мортале. Фляк. І три рандати. І крик. «У… ожеледь триклята!»

Розділ перший Напрочуд багато простору в світі. Простору непотрібного, безпорадного. О, простори пласкі, повільні. Нудна, ніби вилощена лугом, велика дощата підлога; ніби круглий краєвид календарного тижня з людьми, котрі десь поділи на декілька годин свою долю. І йдуть на прогулянку. І...

Розділ перший Напрочуд багато простору в світі. Простору непотрібного, безпорадного. О, простори пласкі, повільні. Нудна, ніби вилощена лугом, велика дощата підлога; ніби круглий краєвид календарного тижня з людьми, котрі десь поділи на декілька годин свою долю. І йдуть на прогулянку. І...

Покликання речей – у тому, щоб у межах власної компетенції сприяти задоволенню наших потреб. По суті, саме на задоволення наших потреб і спрямовані доручення, котрі ми даємо речам, постійно вимагаючи від них їхнього неухильного й сумлінного виконання. Одначе мусимо визнати, що є речі, які...

Спочатку поет жив в життєпросторі світла як найяскравішому прояві світу, там суцільними світильниками завішані квадрати стелі в презентаційних залах сяйвами заливали його й побратимів і по перу посестрів, і самі вони ставали світлом поетичним, а з паперових їхніх рукописів знову...

справа досвіду – спростування життєвих істин справа часу – наслідування народних прикмет але для активного відпочинку завжди знаходиться час і місце якщо встиг придбати гранатомет   і тоді вся земля для тебе – чим не поле бою? ну принаймні сусідні території варто...

Намальовані   Намальованими сприймаємо колір тонше намальованими сприймаємо все у розрізі   У розрізі тонкі що аж світимось   Сливки зробились такими синіми що до них летіли птахи і в синьому ховались а ти з’їла сливку і от твої губи уже не...

Писулька до Грицька Прокази Хто Добрість, Грицьку, нам намалював плаксиву, Понуру, мов чернець турецький, і сопливу, Той бісів син, коли не москаля підвіз, Той Добрості не зна, не бачив і не чує. Не пензлем той її, але квачем малює, Той Добрість обікрав. Не любить Добрість сліз, Вона на всіх...

М.Алексеєву Посріблені ліси окуталися тінню, А небосхил горить і віти золотить. Виходжу я на шлях — на смугу ясно синю, — І чудно й дзвінко сніг під валянком скрипить. У цьому ж лісі я пив самоту осінню, Тут весну цілував під шелест верховіть, Тут літом пропливли ледачі дні...

[1929] Батько Сталін Ночами сидів у Кремлі, В темряві, Вінспілкувався із духами мертвих. [1939] Кремль потонув у пітьмі, Лише Рубінові зірки Палають, І єдине вікно Світиться вічним вогнем - - Батько Сталін Думає про народ Навіть вночі. Народ знає і боїться. [1949] Батько Сталін підносить келих:...