Електронна бібліотека/Поезія

Зі збірки «Вірші про все і ніщо» (2017)Петро Гнида
Уривок із роману «Пісня цапів»Олег Андрішко
ЩоденниковеОлег Янченко
Фіалки від незнайомцяЮлія Єліна
ПровинаЮлія Єліна
У полоні спогадівЮлія Єліна
Випадкова зустрічІван Корсак
Любов ЧугайстраГанна Заворотна
Київ – ЛеополісОлег Янченко
Киця-мандрівниця (цикл лімериків)Іван Лучук
Моя країна нафталінне стерво...Христина Букатчук
Нібелунги (психоделічна поема)Андрій Коваленко
Хора киця (цикл лімериків)Іван Лучук
Чоловік доньки знахаркиГанна Заворотна
Донька знахаркиГанна Заворотна
На розстанях долі. Уривок з романуІван Корсак
«Завантажте у серце магічне простеньке слово»Анна Кузенко
Чоловік знахаркиГанна Заворотна
З книги «РОЗМОВИ ПРО ЖИТТЯ І МИСТЕЦТВО»Галина Пагутяк, Олександр Клименко
Душоїди та ванноматиІван Лучук
Літературна УкраїнаДмитро Лазуткін
Любов немов метелик-одноденкаДмитро Лазуткін
Лайнер ЛазуткінДмитро Лазуткін
ФБДмитро Лазуткін
УкрмоваДмитро Лазуткін
Дружина чайного плантатора. Уривок.Діна Джеффріс
ДомовикБогдан Чубко
МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
Завантажити

спальні райони мого міста це спальні мішки

до котрих повертаємось пізно увечері

наче птахи до своїх гнізд на дахах багатоповерхівок

ми плаваємо у цьому морі морі загнузданих мрій

поспішаємо зробити ще одне коло ніби білка у колесі

у круговерті із котрого насправді тільки один вихід

це небо мов нечітке відображення

що відзекалюється у мутних водах вуличних калабань

гливкі роз’їджені часом і сіллю дороги до брудних

мов смітники перед домом під’їздів

я кидаю в етер пару їдкого диму

вихоплюю наче меч з глибоких піхов

пару добірних слів

сиджу довго ніби із кимось знайомим

перед квадратом монітора як перед дзеркалом

набираючи пальцями наче на фортепіано

букви що парують мов свіжий хліб

розрізуючись на ламкі шматочки складів і речень

ти насправді не мусиш знати що я

це лише крихка оболонка що існує в парадигмах віртуального світу

що я це лише нечітке відображення учорашнього що

утікає мов сполоханий заєць білим засніженим полем

ти направду як чиста квітка пересаджена мною

у підвіконний глек пам’яті

як непрочитана книжка що лежить на моєму робочому столі



Партнери