Птахи летять до літа, Жовтень – під мокрим плащем. Чаша моя долита Вже не вином, а дощем. Спасибі й на тому долі – Страшно, коли пуста. Осінь в моєму полі, Озимина негуста Вимокне чи перемерзне: Зима – небезпечна пора. Надіюся, може, на весну Виживе нива котра.

Птахи, наче снайпери так мітко прострілюють небо Під яким живеш ти. Ось де справжня свобода. Птахи - це символ свободи, Адже ніякі кайдани суспільної моралі їх не тримають. Суспільство їм не вказує що правильно, а що ні. Вони літають собі вздовж цього яскравого неба, Тим самим показуючи...

З мого серця вилітають птиці. Вилітають. І летять, летять. В небі їм ніде не зупиниться і не повернутись їм назад. Білі й жовті птиці вилітають, а за ними — чорні й голубі. Вилітають. В голові ж лишають тільки біль і пустку по собі. Повернись у серце, біла птице! Жовта птице, там гніздо...

Переклад з польської: Дана Пінчевська   Зміст  «Білі слова» в поезії (1931)   Вступ до поетичної книги “Фігури днів” Колаж як літературний жанр Літературний колаж (Вступ) (1938)  Післямова до книги віршів “Манекени”...

кольорові революції зароджуються у теплих пульсуючих серцях що вистрибують із крихкої оболонки тіла й мов непомітні жаринки розпалюються у полум’я всенародних пожеж ти ще носиш багряні стяги і листівки ніби свідки сектанти тицяєш у руки нажаханим перехожим проголошуєш мов благу...

Я бачив, як пшеницю мили: То щонайкращеє зерно У воду тільки плись, якраз пішло на дно, Полова ж, навісна, пливе собі по хвилі. Привів мене господь побачить і панів: Мов простий чоловік, там інший пан сидів, Другі, задравши ніс, розприндившись, ходили. І здумав зараз я, як тільки поглядів, Що...

Агате Вильчик Континент А.Все, что я здесь увидел, мне хочется рассказать. Священник и полицейский под странным деревом,Балерина и трансвестит, спорящие о чем-то в фонарном свете, Трехногая собака, бегущая быстрее меня. Этот мир необычен, я снял комнату у старой горожанки, По вечерам она...

Ми на кордонах сумлінь, у коридорах фатуму, Шукаємо власне єство… нас муки Тантала послабили. Глобальністю літо пройшло. Ще довго нам холод брехатиме Про вірність бермудський вітрил свої антарктичні параболи.   Пеклом слова запекли, спрагло кружляють на попелі. Затерті...