І Край села стояла хата поганенька, а в їй жив селянин із жінкою та з дитиною — хлопчик був. невеличкий, недавнечко народився. Вже третій рік був, як вони побралися, — з чужого села він її взяв,— а все ніяк не могли збитися на хазяйство. У їх тільки й було худоби, що...

Не бійся ніколи крилатих ракет…Хай боїться той, хто віддає наказ!Подивіться уважніше на його портрет:руки тремтять, мов напав сказ,очі впали і покотилися по стОлу -довгому і мертвому, наче мінне поле,яким він відгородився від живого життя…Мабуть, сподівався дожити до ста,а ось чи...

Безкровна Муза — нежива, А я несу їй в бідній жертві Мої скалічені слова — І скривавлені, і мертві. Не оживить, не запалить, Не випростать зігнуті крижі. Ось кожна думка, кожна мить Сталевим лезом горло ріже. Гей, поки б´ється в хвилях злив Доби сієї лютий вітер, Так треба...

Безмежнеє поле в сніжному завою, Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі. Неси ж мене, коню, по чистому полю, Як вихор, що тутка гуляє, А чень, утечу я від лютого болю, Що серце моє розриває.

І коли ти побачиш зранений стомлений погляд, Що вже вічність шукає в похмурій безодні могил Без дороги йдучи…Ніби хрест обвисатиме спогад На розбитих плечах, на Голгофу здійнятий без сил. Без нічого, без правди, без віри в святе воскресіння Без довіри, без болю, без кривди і навіть...

Сідлай коня вороного, Ой, брате-козаче! По нас в світі широкому Ніхто не заплаче,— Хіба воля, стара неня, Та серце-рушниця; Хіба коник-братко милий, Та шабля-сестриця. Ой, брязнемо кишенею З грішми золотими, Де й візьметься родинонька, Сестри й побратими. Ой, ляжемо від турчина На полі,...

Упало світло ліхтарів На день конаючий і тихий, Та перед смертю він зустрів Посмертні свічі — дивним сміхом. І, мабуть, кожний з нас відчув Той сміх, як переможну силу, Як перенесену свічу За межі схилу. І це тому я, мов у сні, Пішла серединою вулиць, І очі, зустрічні, ясні, Не глянули,...

Безсонна ніч - моя недбала мати, Знов потайки народжує мене, І, в закривавленім подолі, геть із хати Несе і думає, що все це їй мине, А я тягну до неба рученята І верещу, благаючи життя… Безсонна ніч – моя недбала мати, Собі не залишає вороття. Її сусіда – милосердний ранок,...

Скатертина розіслана, м’ята, І потерта як моє життя, Я налила собі небагато, Бо хмільна від свого каяття.   Озираюсь крізь вікна на небо, Хочу зорі розгледіть дарма, Їх у місті не видно й не треба, Бо для них цей неспокій тюрма.   Знов дивлюсь на спустошений...