залишається кілька годин до порожнечі але спочатку переломлю хліб і роздам голубам нехай ці апостоли рознесуть звістку і я зовсім не вірю що хтось із них зрадить бо голуби щирі коли підійшовши воркочуть і щирі коли торкаються голівками моїх долонь їм не потрібно жодних чудесних...

— Три годи не пив з багачами за одним столом, три годи з родом не гуляв, як на ножах був, а сьогодні, виходить, поїду колядувати?.. Не годиться наче так, та поїду на злість, побачу, яку то політику мені шуряки мудрі з тестем заспівають?.. Швачка стояв коло столу, як той дружко на...

...Язык и золото... вот наш кинжал и яд! М. Ю. Лермонтов. "Маскарад". Действие второе. Сцена третья. Выход второй. Из слов Арбенина Політика - це вміння говорити. Недоговорювати. Та переговорювати. І вміння кліпати очима. Політика - це здатність викликати різні атмосферні явища: здебільшого...

Політвечір, політсніг, віє політвітер Вже розсілися круки всі по політвітах. Прокидаються вовки, творять політгрупи. Ти куди? Якраз постануть політичні трупи!

Полудне. Широкеє поле безлюдне, Довкола для ока й для вуха Ні духу! Ні сліду людей не видать… Лиш трави, мов море хвилясте, Зелене, барвисте, квітчасте, І сверщики в травах тріщать. Без впину За річкою геть у долину, І геть аж до синіх тих гір Мій зір Летить і в тиші потопає, У пахощах...

Вот полый шар Он в воздухе подвешен Его должно качать, Но не качает Он должен бы упасть, Но он подвешен О, чудо, так возможное сегодня Вот я сижу на шаре Будто девочка Вот прыгаю на шаре Будто мальчик И должно оступиться, Но я прочноО, чудо, так возможное сегодня Мы с шаром - Рихтер, Седакова,...

Ти на полюванні. Забуваєш, що в мене хитрість таргана і прудкість гепарда. Твої руки одного разу з”явилися із дзеркала – ще й досі ношу сині сліди на шиї. З тих пір порозбивав удома всі люстра. Іноді ти просто бігла за мною порожніми стінами опівнічного міста; цокіт твоїх...

Полювання на Снарка (поемагонія у восьми сказах[1])   Сказ перший Висадка „Ось де водиться Снарк![2]” – загорлав Будодзвін І десант розпочав обережно, Всіх по черзі, за чуба тримаючи, він Опускав у прибій прибережний.   „Ось де водиться Снарк!”...

I лихi передчуття мав, а таки вибрався на це кляте полювання, що позбавило спокою i обернулося на полювання супроти мене. Ще в Глибокому лiсi якось раптово я вiдчув себе не мисливцем, хоча й тримав у руках рушницю та й набоїв мав вдосталь, а дичиною, яку саме тiєї митi хтось вислiдив, i був...