Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідyть в поля жита, І зоря над ними йде висока.   Спи, моя гіллячко голуба, Тихо в моїм серці і щасливо. За вікном хлюпочеться плавба Твоїх літ і долі гомінливої.   Спи, моя дитинко, на порі. Тіні сплять і сонна...

І Давно-давно це було. Було це за тих часів, про які старі наші люди, жартувавши, казали: «Було це за царя Опенька, як була земля тоненька!» А тоді таки справді був цар, хоч і звався він не Опеньком, а Миколою, і були на нашій землі пани поміщики та капіталісти. А жили ми на...

В перший місяць весни стань на чистий рушник дороги і грудьми припади до грудей березневих вітрів. Подивися, як зірка за дуб зачепилася рогом, і послухай, як думка заборсалась в копанці слів. Гуси плещуть крильми в чорну ніч кригоходу, а в колодязі темряви шерхнуть і в´януть сніги. Скоро...

Копаються гави в одвійках, І скляно дзвенить од стежок. Спокійно по косих лінійках Спускається перший сніжок. Шликами стовпці голомозі Вбирає під шкільним вікном, Закутує літо, що в стозі Заснуло натруженим сном.

цей вітер що приходить до мене псом з трьома синіми очима   несе наді мною кількох випадкових чайок що скиглять когось оплакуючи сухий пісок що прилип до мокрої шерсти пляжне сміття в обкладинках кольорових журналів   а прикинувшись псом ранить свої лапи об кістки мертвої...

Він спав, бентежний день. Й щоб потривожить сон Я мав його щоки торкнутись ліктем, Руками з попелу - спітнілих, наче світ, долонь, Зіницею провести, що втікають в ночі, рештки світла. І дорогі літа, коштовних митей віск Стікали поруч, над хрестом життя, немов живильний сік з берези. І шовк...

1. Хотелось бы некоторые вопросыПоставить ребром, а некоторым под реброТкнуть указательным пальцем и сказать:Это что за впадинка между ребер?Нужна ли она для того, чтобыПродольно вложить в нее палец кого-то родного, Или чтобы вложить в нее сантиметровую ленту,Или еще для чего? Больше того: как...

Це нічого, що я говорю юридично? Ну, це для того, щоб далі було зрозуміліш, бо мова про нові загадки Бабиного Яру і про його золото велике, яке там раптом виявилося, там їх, ярів різних, багато позходилося, в Реп’яховому Яру, в тому саме місці, де Яр Цирк. Це ж такі яри, що по дну до...

Раз дізнались печеніги, Що для бою час настав, Що в Болгарїї далекій Забарився Святослав. Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли, Загриміли всюди сурми, Тарабани загули. А у місті плач і стогін: Ані вийти, ні ввійти, Став людей косити голод, Став в могили їх нести. А в той час гуляє Претич З...

Дорогая моя столица. Москва – дорогая. И с каждым годом становится все дороже. Проезд в метро 4 гривны, перекус в кафе 150 гривен (скромно – салат и картошка). Книга – 50-70 гривен средняя цена. Здесь много читают, потому что долго едут. А может просто заменяют дорогую еду...