І Краплю крові. Кожну хвилю краплю крові місту: Скло вітрин і тротуари сповнить ярим змістом. На плакатах не атрамент. І не фарби. Кров. Пензлі-пучки умочайте в колектив-цебро. II Смуги втоми під очима. Воскові обличчя. Але фарбами плакатів кличем, кличем, кличем. Шостий поверх. Цементові...

Була в Охріма сіра свита, Так хороше пошита: Іззаду вусики з червоного сукна; На комірі мережечка така, що на! — Хоч голові носити. Дурний Охрім не вмів її глядіти, Таскав, коли й не слід таскать. Раз став він свиту надягать,— Аж дивиться — рукава вже продрались. От мій Охрім,...

очі заводять тужливої   за горизонтом горбки обскубують   дерева складають в алеї   мовчки тримають небо   а він повернеться в травні запіняться одразу каштани   я в хату донесу сльози і блискавкою присвічу в кімнаті

очі нелюба тьмяніють розглядаючи на тобі відображення попередніх чоловіків   вуста його пересолені   твоїм губам не присмакувало   руки мовчать   а ти світ перегороди щоби від обіймів нелюба було куди втікати

1. Казка дійсності приколисує. Переждати… Пройде життя.   2. Стрілки на годиннику Бунт влаштували – Назад крутяться.   3. Дивуюся: Перехожі пам’ятникам Рот затикають.   4. Очі розгублені… Дістати візу, Бо вже дістали.   5. Розсуну...

– Шумський? – покликав я. – Я тут. – Можеш довести, що це справжній ти? – Цікаве питання, – тихо засміявся він. – Думаю, ні. – І що мені робити? – Мабуть, доведеться повірити на слово. – Дай руку, – сказав я. –...

Одного ранку я прокинувся в Токіо. Це було абсолютно дивно - до того моменту, коли я розплющив очі в готелі «Шератон», я не мав нічого спільного ні з Японією взагалі, ні з Токіо зокрема. Я навіть ніколи не спав із жодною японкою. Навіть ніколи не цілувався. Проте увечері 17 червня...