Чому не можна перевернути свiт? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тiльки ходиш, розводячи руками. Але хто менi заперечить перевернути свiт? Мiсяця стягнуть i дати березової кашi, Зорi вiддати дiтям — хай граються, Барви, що кричать весняно,...

Час, в якому прийде Моя смерть, як зав´яну, Хай се квітень буде, Райське сонячне рано! Най в садку соловій Мені дзвонить востаннє, Рож, ясминів, лелій Йде за трумном зітхання! Час, в якому прийде Моя смерть, як зав´яну, Хай се квітень буде! Райське сонячне рано!..

Стоїть літак. Іде мудак. І мимо не пройде ніяк, Бо мрія є у мудака: Хоч невеличкого шматка Урвати з того літака. І куций розум мудака Ще розуміє: з літака Не можна уривать шматка... Та що робить- свербить рука І тягнеться за тим шматком Рука...Разом із мудаком. Урвав -таки шматка мудак... У...

Блідість не прикрашає майбутніх катів Вечорами кохання. Крізь темне скло Попелюшки скидають залізні лахи з Лицарів. Мерехтить вікно. Обважнілі пари В обіймах танців Аргентини, Куби: «- Не зупинись!» Розвертають голови в ритмі вальсів. Повертають гроші в кишені....

Ніч розписала небо в синю домашню вазу. Захлинулася електричка. Комар в спориші принишк. Замурзався я на роботі — і мати примітила зразу Заплямлені солідолом ще путні сірі штани. Баняк на плиту поставила. Дістала з полиці мило. А місяць у білих споднях з батьком у шахи грав. Далеко...

1 В полотняній спідниці й хустці легкій І з очима як чорні озера Без грошей і таланту, зате постій Із волоссям чорним, що падало їй До п’яток брудних як холера: Це Ганна Кеш, дитино, була Яка «джентльменів» пасе З вітром прийшла і з вітром пішла Що спеку в...

Невідомий поранений комвзводу стукав нам у броню, показував цілі. Вечір. Небо — бірюза. Білий жар вогню. Куль розпечена сльоза Опіка броню. Танки лізуть по прямій По передовій, Зачиняє башти люк Молодий водій. І на тому ж полі бою, за рікою голубою, Двічі ранений комвзводу на холодному...

Пил на машинах, пил на чоботях, пил на рудій траві. Бій не втихає, не затихає,— чуєте, хто живі? Теплі мотори з вітром колючим свищуть, немов рідня, Пахне автолом над сірим полем, тіло людське й броня. На обстановку, радисте, зваж ти, газу надай, водій. Сам командир повертає башту,...

Баранці, кудлаті баранці – Білою отарою на морі. Прикордонний корабель в дозорі, Блискають локаторів хребці. У чохлі гармата кормова, Пусто у торпеднім апараті. Мир!.. Але у кожному квадраті Притаїлася тривога бойова Або навіть – Третя світова.