Електронна бібліотека/Поезія

Ми та інші… (новела)Віктор Палинський
Щось там було – в місці, якого немає, в тій пустоті...Сергій Жадан
...І коли тебе запитають: навіщо?Сергій Жадан
Балада про Ганну КешБертольд Брехт
Для себе есеяВіктор Палинський
ВіршіМикола Істин
Стара пошта (новела)Віктор Палинський
СантаВіктор Палинський
Старый новый мирАнна Катруша
Так чекати снігу, ніби кінця війни...Сергій Жадан
Люди самотні, - говорить, - це ж було помітно відразу...Сергій Жадан
Маламбо (уривок)Тадеуш Слободзянек
ВіршіЄвгеній Юхниця
Усе можливе – можливо… (новела)Віктор Палинський
Це ось наше місто – стоїть на сході країни...Сергій Жадан
Ось і тобі, Магдалино, різдвяної ночі...Сергій Жадан
Заскочені поміж деревОлександр Кириченко
ЛюдословиМикола Істин
Паралельні космосиМикола Істин
ВсесвітиМикола Істин
…і паморозь за фрескою застудиСергій Жадан
Коли в білій палаті клініки Шаріте...Бертольд Брехт
Був мені голос...Сергій Жадан
Але ж ти ніколи не напишеш про те...Сергій Жадан
Ось і добра нагода подякувати за можливість...Сергій Жадан
Номер 13Ольга Полевіна
Що ж, залишмо на час...Сергій Жадан
Приїхавши до чужого міста на початку літа...Сергій Жадан
Дядь Саша працював на Фрунзе в кабаку...Сергій Жадан
ВіршіНая Задніпрянська
Так раптово відцвіла любов…Василь Кузан
Чужі гріхи (уривок з роману)Таня П’янкова
"Тиха країна по Великодню..."Сергій Жадан
Завантажити

1
В полотняній спідниці й хустці легкій
І з очима як чорні озера
Без грошей і таланту, зате постій
Із волоссям чорним, що падало їй
До п’яток брудних як холера:
Це Ганна Кеш, дитино, була
Яка «джентльменів» пасе
З вітром прийшла і з вітром пішла
Що спеку в савану несе.
2
Не мала одягу не мала взуття
І молитви навіть не знала!
І її мов сіру кішку змило в місто без пуття
Защемило між колод і потягло без вороття
Поміж трупів у чорні канали
З-під пійла драїла склянки
Й не милася сама
Але була, повір мені
Чиста поміж усіма.
3
Якось пізно вночі завалилась в притон
Із очима як чорні озера
Гуляв там Джей Кент із відомих персон
І з нею Джей Кент залишив притон
І пішли разом, холера!
Й коли він чухався мов звір
Й не сплющував повік
Змовкала Ганна Кеш, повір
Й дивилася убік.
4
«З’єднались» між риби і дичини
«В радості й смутку години»
Ні ліжка ні столу не мали вони
Не мали ні риби ні дичини
Ні імені для дитини
Чи падав сніг чи дощ також
Валив потоком злим
Лишалась Ганна Кеш, атож
Із мужиком своїм.
5
Шериф говорив – він породження зла
Й молочарка кривилась йому.
Вона ж на це: шо за діла?
Він мій чоловік. Вільна була
Й лишалась із ним тому.
Коли він брів коли дурів
Ще й бив її, ого!
В ній сумнів лиш один горів –
Чи любить ще його.
6
Даху немає та спить немовля
Й вічні сварки між батьками.
Йшли рік за роком вони звідтіля
Із міста, туди де ліси і поля
І далі в савану стежками.
І так як крізь сніг безсило бредеш
Змагаючися з ним
Так, вперто, повір, ішла Ганна Кеш
За чоловіком своїм.
7
І одяг був застарий у них
Й не було недільних одеж
Не сходити разом на вишневий пиріг
Ні хліба спекти, ні інших утіх
Й губної гармоніки теж.
І знову звичний день настає
І сонце не світить сюди:
Та в Ганни Кеш, дитя моє,
Світилось лице завжди.
8
Він рибу крав, вона крала сіль
Ось так. «Бо життя важке».
Товклася на кухні й чула звідтіль
Як діти читають без жодних зусиль
Біблію. Та й таке.
Пів сотні літ у дощі й вітри
Спали разом вони.
Була це Ганна Кеш, повтори
Боже її борони.
Переклад Сергія Жадана



Партнери