Ніби гріб, хатинка низька, Де на світ родився я; Там була моя колиска, Там живе рідня моя. Я родився серед смутку. Виростав я в морі сліз... В кождім кутику-закутку Чув прокльони, зойки скрізь. Чим ми, бідні, винуваті, Що гризе нас вічний біль? Голод, холод в нашій хаті, А по стінах бруд і...

"Коли я був малий то ми часто ходили з мамкою в Македони до дядька Василя в гості. Збиралася ще та компанія, нас мається на увазі – дітлахів. За тих часів дітва бавилася не так, як сьогодні, ніхто не сидів ні за якими компами, ані навіть за тетрисами – гасали собі несамовито по...

А сонце присіло, стомившись, надвечір у позу лотоса. Зірки не голилися вічність, за небом ростуть будяки. Напевно, в сузір’ї Лас-Вегас жетони зітруть позолоту всю; В рахунок фальшивих імен коньяк розливається будь-який.   Від нас зачинилася ніч, їй нудно: вживає...

…Ліс цей, показувало, був чимось іншим ніж просто масивом дерев і кущів. Незворушний. Затишений в тишу. Майже матеріально в’язкий. Спокійно-неспокійний… Сказати б, що затягує тебе в гущавину: розізнати, а що там?.. І ходити по ньому, наче по-живому: в’язко та незручно....

німий ворон соромився плакати   під ним провалилося небо ходити ж по землі не вмів   як сліпець дзьобом виводив перед собою сліди тільки тоді в них вступав   інколи вони тиснули зі сходу чи з півночі та назад не вертався погана прикмета   а так може й голос...

Навіщо вам, Поштові скриньки, Сумні розбиті ротища, Коли село без адресатів, Коли їх пам‛ятають лише надгробки?.. Нам бракує совісти, Грюкоту І, нарешті, хоробрости, Ми недородки Чорнобиля, Клоновані яблука достигли, Генетика вся на базар – З народження...

Змію, людину, сонце та орла Благословив він у високих горах: Премудрість, світло, серце, міць крила — Для бур, для щастя, для висот прозорих. Безумієм чоло оповила Йому гадюка; терни мислів хорих Людина непомітно принесла; Орел упав на землю, в тлін і порох. І він до сонця руки...

Міх хмар із зорями, мов з житом, бере на плечі ніч і йде. У круглім місяця кориті замісить тісто золоте. Дівки п’яні, мов грім, проходять, реве із зодіака Бик. Земля запліднена, і води у куряві масних музик.

вечір догорав як сигарета розкиданими пасмами жовто - гарячого вечір струшував попіл на враз поночілі будинки що в сутіні радше скидались на заблуканих привидів вечір невпинно скочувався у бездонну прірву ночі я ступив на поріг нічного міста я ходив змертвілими вулицями я гладив...