Неначе пас на паровій машині, Летить шосе, гойдається в очах. Зненацька – стоп!.. За трасою в шипшині Розлігся Час, Провітрився, прочах І задрімав. Наснились дні минулі: Незаймані степи – безмежна брагодать. Давно вже одкувалися зозулі, Лелеки й лебеді у теплий край летять. 0...

1 На всесвіт славен красотою, Страшний у сполохах пожеж, Невже лиш мукою святою Ти у безсмертя увійдеш? Колишнє, в камені сповите, Встає, мов хвилі у Дніпрі, І бачать України діти, Як Володимир на горі Крізь непроглядну ніч криваву, Благословляючи народ, Веде свій люд, свою державу На ясні води...

Коли ти не зі мною, зітхаючи, не плачу, Думок не витрачаю, коли тебе побачу; Але як надто довго тебе не споглядаю, Чогось бракує, з кимось зустрітися жадаю; І з сумом задаю собі питання: Чи то є приязнь? чи то є кохання? Коли з очей зникаєш, щоразу я не можу Твій образ відновити...

Гарячий день — і враз достигне жито, І доп’яніють обважнілі грона. Він ще незнаний, ще непережитий, Єдиний день — мого життя корона. І що це буде — зустріч, чин, екстаза? Чи дотик смерти на одну хвилину? Душа дозріє, сповниться відразу Подвійним смаком — меду і...

Непрощённое воскресенье. Верь мне. Хаос мысли на циферблате. Нате! Отступать безнадёжно пусто, Это маленькое искусство. Это маленькое искусство - Быть похожим на мотылька, Я не буду кивать согласно, Я не буду бежать на красный. Я не буду бежать на красный, Как египетская река. Неразменное моё...

Нерозбірливо і нечітко. Так, наче звертаєшся не до мене. Ніби повчань твоїх начитка – щось загальне та безіменне. Можливо колись узгодиш це з нами. Поясниш усе недільним віршем. А доки нерозбірливо, ніби сам не знаєш, нерозбірливо, ніби сам не віриш. Просто щось...

Же днесь у ранці коли сяде сонце І запалають хмари, серце, запобіжник в голові Чи на світанні ввечері, в полуденній імлі Тоді я все, всього себе, всіх вас і мляве ТАК Відкину.               ...

несе у жертву богам колишнім обмерзлий віск на холодній свічці поганські святі чекали тижні та проклинали дорогу жінці   її відлучать від поцілунків бо руки свої привчила до тіла яке перебила з наскельних малюнків сарматок терпкими очима   коли дожовкло останнє...