«Ти напишеш так, як тобі скажуть, чернець!» - все ще дзвенів у вухах суворий голос. Вони пішли, люди Мономаха, а я залишився, так і закляк на місці. І ще довго не міг поворушитися, розмірковуючи: як мені вийти з того, що сталося. З одного боку, літописців не так вже й багато, а...

У серії «Знамениті українці» видавництво «Фоліо» видало розповідь про Нестора Махно. «Буквоїд» пропонує уривок із цієї книжки.

Нехай з поміж усіх ти мов зірниця сяєш, Хай цінний скарб краса твоя І чарами її ти всіх собі звабляєш, Та коли ти Вкраїну не кохаєш, Ти не моя. Нехай у грудях ти чудове серце маєш, І серце те усіх звабля Бо всіх до нього ти ласкаво пригортаєш, Та коли ти Вкраїну не кохаєш, Ти не моя. Нехай ти...

Нехай і так, що згину я, Забутий десь під тином, Що всі мої думки, діла Сліду не лишать, мов та мла На небі синім! Нехай і так! Я радо йду На чесне, праве діло! За нього радо в горі вмру І аж до гробу додержу Свій прапор ціло. 31 мая 1880

Неясна для вас ця легенда І чудно читати її? Не личить стара реверенда На хлопськії плечі мої. Що ж, пані, ті вірші неясні — То власная повість моя: Мої розчаровання власні І лютая мука-змія. Колись за невласні провини Цурались мене і кляли, — Мов Каїн отой по пустини, Блудив я по...

Доки маю світом нудить, Доки маю люде гудить, Доки маю дожидати, Заки Галич зможе встати? Ліпше сам я рано встану, А сповівшись щиро богу, Займу плуги круторогі, Зорю гори та й долину, Зорю свою Буковину, Як наш Тарас, як мій тато Научив мене орати; І віру, любов, надію Буковинов скрізь посію....

Ні, вдуріти доведеться, роком кождий миг стається, дні повзуть важкі, німі із неволі у тюрмі. Діла, праці, хоч би злуди, щоб не ритись в власній груди, щоб забуть невольний стан, не ятрити давніх ран. Чарівнице злотокрила, пісне ніжна, пісне мила, ти візьми мя, не лиши, в край чудовий занеси! В...

Коли ми брате сиділи на палі нам і тоді хотілося жінку в бісову дупу нікчемні скрижалі коли томакою гатиш об стінку   Що є “The Wall” між двома світами лаштунки п`єси під назвою “Вищість” я вдягаю свій шолом з рогами тепер мене вже ніхто не...

Коли ми брате сиділи на палі нам і тоді хотілося жінку в бісову дупу нікчемні скрижалі коли томакою гатиш об стінку   Що є “The Wall” між двома світами лаштунки п`єси під назвою “Вищість” я вдягаю свій шолом з рогами тепер мене вже ніхто не...