Cтаєш німим. Однак хіба бува німотно, Коли і так не чути крику й аж ніяк не клякне рало Морозу, що спуcкається хустиною в серця скорботно Й стає ще дужчим - мов було його невдосталь, мало? Але його - надмір. Надсил, надсерця. Надтихо щупальці його лоскочуть у змертвілім мозку. І окуляри...

наперекір заходить у мисливця звір настає у звірові весна мисливцеві зелено ложе постелено стріляйся

Напишеш, рвеш... І пишеш знову! І знов не так... І знов не те... Аж доки слів цвілу полову Утома з пам´яті змете! І затремтять в куточках губи... А істина ж така нудна: Усі слова збери, мій любий, — Душі не вичерпать до дна! Хай нерви збуджено, хай скутий Ти весь натхнення...

Ой зацвіла папороть, зацвіла на Купала в темряву між дерев. А у лісі реготом лісовик прокидає шелести і жахи. Ой як хочеться, хочеться взяти скарб — ті червінці-блискавки під дубком. В позолоту кралею уквітчать це життя сучаснеє, що скиглить. Ой зацвіла папороть, Зацвіла. Та не в казці...

1 Коли батько привів сина – літературногого початківця Дмитрія Мережка, що згодом «ошляхетнить» своє українське прізвище на Мережковський – до Фйодора Достоєвського і спитав, що, мовляв, потрібно, щоб син став письменником, то метр, глянувши на них, дише незадоволено...

Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо. Білий світ за церковною огорожею. Видибай, видибай між гіркоти цієї, боже мій. Білий світ гарчить і каже рожеві ясна. Ми доросли до зайвини пояснень. Тільки хтось навічно в грузьке повітря зав´яз. І говорять про нього, і...

Неначе воду у пустині, Несли ми добрість повсякчас, Такі гуманні та гостинні, Що зайди хазяйнують в нас. І декотрі аж марять грою: Жбурнути нас в пітьму німу, Щоб ми, як мухи за корою, Сиділи не лише в Криму. Леліють заміри руїнні — Розбудувать імперський дім… Жить українцю в...

Наснилося, з розлуки наверзлося, з морозу склякло, з туги — аж лящить. Над Прип´яттю світання зайнялося — і син біжить, як горлом кров біжить. Мов равлики, спинаються намети, а мушля в безсоромності цноти ніяк не знайде барви для прикмети твоїх надсад, твоєї німоти. І шклиться...