Так само як ти, Я шукаю, хоча вже й не вірю Так само як я, Ти боїшся, що схибиш ізнов   Так само як ти, Я незваний на Боже подвір’я Так само як я, Ти даремно гукаєш Його   Так само як відьма - Пронизуєш ти мої очі, Виймаючи з них усе те, Що давно...

На білі Фрагменти двору, Наче злодій По лікоть в кишенях, Зійшла твоя тінь   І вже стали, Спроквола молячись, Висуватися руки До балконів, Дахів, Повз антен Дротові павутиння.   Благали в той вечір Тихо очі Розсунутись стіни, Стати пустелею, На тисячі...

На білу гречку впали роси, Веселі бджоли одгули, Замовкло поле стоголосе В обіймах золотої мли. Дорога в´ється між полями... Ти не прийдеш, не прилетиш І тільки дальніми піснями В моєму серці продзвениш.

На великдень, на соломі Против сонця, діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись Обновами. Тому к святкам З лиштвою пошили Сорочечку. А тій стьожку, Тій стрічку купили. Кому шапочку смушеву, Чобітки шкапові, Кому свитку. Одна тільки Сидить без обнови Сиріточка, рученята Сховавши в...

поезія завше мовчить   тому то тепер Андрій Андрійович втратив голос   знаменитий голос російського бітника яким заворожував і яким брав найвищі ноти - немов студент консерваторії - від якого тріскали стелі у сільських клубах і гасли ажурні лампи паризьких...

Із полотна глядиш на мене Таким безмірно сумним зором, А в ньому тиха меланхолія Змішалась з вдаваним докором. У кутиках усток вишневих Таїться скромно відтінь злоби, І є щось в тобі із Мадонни Й з опереткової Ніоби… О пані! Тут тебе у рамі Так дешевенько мож купити, А я не знав ціни й...

Хоч би малесеньку хатину Він мріяв мати над Дніпром, Щоб у вечірнюю годину Животворить своїм пером Народну душу, закликати Громадою обух сталить. Та не діждавсь він тої хати, Священний прах його лежить На березі Дніпра-Славути. Але воздвиг народ розкутий Не вбогу хатку — світлий дім, Щоб...