Крізь шпаринку бруківки просочується непідвладний мойрам з руки Амфітрити час. Крутиться у «Дзизі» сучасність. Але неодмінно манірно приносять старомодну каву. Здається, я десь це вже бачила – на старім негативі: гонористі панночки, красиві, ніби скульптурні кралі, з...

Царям, всесвітнім шинкарям, І дукачі, і таляри, І пута кутії пошли. Робочим головам, рукам На сій окраденій землі Свою ти силу ниспошли. Мені ж, мій боже, на землі Подай любов, сердечний рай І більш нічого не давай! 24 травня 1860 С. П. Б. Царів, кривавих шинкарів, У пута кутії окуй, В склепу...

Ігумен встав. Брати – домінікани Двома рядами вийшли з-за столів, І серце храму – пройняли органи. І морок сам зайнявсь і задзвенів.  Ось брат один. Страховище іконам: Руде волосся і ведмежий стан... Він був би десь розбійницьким бароном, На смерть своїх би катував...

Ламке повітря у руках як лед, його минаєм тихо, Стрімкими подихами в груди, крилами б`ючи. Не образом, але гербом, хвостом змії звиваючись над степом Душа, немов струмок, наповнює ландшафт й звучить.   І погляду батист вкрива холодне небо лагідністю шовку, А довгий пальців хід в...

А земля напилась соковитої фарби війни, Бог не має турботи, але тут він закляк на колінах. З неба сонце упало, як дукач із грабунків казни, І забуто стоїть реформована смертю Руїна.   А за полем торжок, але звідки в солдатів пеньонзи? Та що треба комусь, коли біль автоматом...

Яка ж гiрка, о Господи, ця чаша, Цей старосвiтський повiтовий смак — Цi мрiйники без крил, якими так Поезiя прославилася наша. От Петька Стах, мiстечковий сiряк, От Вороний, сантиментальна кваша. О нi, Пегасовi потрiбна iнша паша, А то — не вивезе, загрузне неборак. Прекрасна...

Молодий я, молодий, Повний сили та одваги. Гей, життя, виходь на бій,— Пожартуєм для розваги! Гей життя, ставай, тремти! Дай я з тебе посміюся. Хто сміліший: я чи ти — Подивлюся, подивлюся. Горе?.. біль? — як жарт мине. Скільки сили молодої! Чи ж моя рука здригне, Що йде...

Витанцьовують, сміються Дзвінко, дзвінко молотки Про весілля революцій — Цоки-цоки-цокотки! Міх задихався, не встигне, Важко — міх! — зітхав... Грюкотіли десь машини, Я з товаришем кував. Іскри бризками повсюди І — нема, Кузня їх вгорі закруте, Проковтне пітьма. А у...

1. В самом что ни на есть зеленом Видится мне ящерка Бег ее – немыслимый, кочевойЯ смотрю на клен и становлюсь кленом; Я смотрю на себя и становлюсь собойКакие странные проходят существа мимо!С круглыми головами, на двух ногахЭй, говорю, люди, шестикрылые серафимы Отпускаются и летят, как...