Отець Віталій зайшов до сусіда у справі. Був другий день Пасхи, і він із сім’єю зібрався до батьків на Тернопільщину, то ж треба було когось попросити, щоб приглянув за песиком. Прийшов отець не сам, а з восьмилітнім сином, який ув’язався за батьком зі звичайної дитячої...

Давно в трунi Тарас i Костомара, Грабовський чемний, лагiдний Плетньов. Сивiє розум i холоне кров; Лiта минулi — мов блiда примара. Та вiн працює. Фенiксом з пожару Мотронiвка народжується знов; Завзяттям вiє вiд його промов, I в очах — вiдблиск молодого жару. Вiн боре тупiсть i...

Гарячий день втопивсь в нічній прозорій млі. Ти довго Шекспіра перекладав сьогодня — І знав, що все це — в тьму, в майбутнє цій землі. В неславу й забуття... А ніч — лунка безодня — Дзвеніла зорями... І сторінки по одній Ще мерехтять в очах. — І на нічнім теплі Ти...

Лорду Альфреду Тенісону - Мамо, не стійте уже на дорозі, Дайте проїхати, люба мамо. -          Ах синку, у тебе в очах загроза, Не їдь нікуди, залишайся з нами. На кого покинеш свою Марійку, Бо ви з дитинства ще наречені, Постійно з-за неї...

Зруйновано. Знищено. Вбито.Лиш сум, наче тінь, біля тебе…Як вірити вже? Як любити?Чи чує нас хтось там, на небі?І вмить припиняє дебатихлопчик-кульбабка з телеекрану:«На фронті б‘ється мій батько,а я маю битися з раком!»Сльоза застилає очі -ти мусиш тепер...

Люди нерадо ішли додому Люди тягли металеві щипці і різали ними руки Випадково Ламали ними нігті Проблемно Люди приходять додому втомлені Нав’ючені проблемами Великими щипцями ребра свої перерізають Відкривають грудну клітку з теплими легенями Легені надуваються Як кульки в небо...

А вже незабаром сонце можна буде спостерігати без будь-яких захисних засобів. Деградована спільнота, яка більше не потребує якісної культури, яка почала жити заради грошей, перетворюється в суцільну чорно-білу масу. Епоха комп’ютерних технологій, ґлямуру і порцелянового кінобізнесу...

Як прийде осінь тиха, сумовита І вбере поле жовтою травою, Земля затужить за леготом літа,— Затужу за тобою… Як прийде осінь тиха, сумовита І все овіє тихою тугою, Земля застогне — сумна, в скиби зрита,— Заплачу за тобою… А як прийдуть зими беззвіздні ночі,...