Я бачив дивний сон. Немов передо мною Безмірна, та пуста, і дика площина, І я,прикований ланцем залізним, стою Під височенною гранітною скалою, А далі тисячі таких самих, як я. У кождого чоло життя і жаль порили, І в оці кождого горить любові жар, І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили, І...

У людського потоку невідома мета… З низу - вверх, з верху – вниз, обганяючи долю, Ескалатор несе у підземні міста, Щоби вивезти потім на примарну волю. І ні ким, і ні чим цей потік не спинити, Бо в погоні за шансом, сліпоглухонімі, Занепалих батьків, осучаснені діти Один –...

День перший Дістатись від Дніпра на літаку До Фрейзера чи, скажем, Ніагари — Це все одно, що із мого села В село сусіднє — на волах ледачих. Я в піднебессі. Поміж хмар — озера. Хтось каже: — Атлантичний океан. — Невже це він? Не схаменувся навіть, Як зникнув десь...

Київ-2000 *** виношувати крізь ніколи вихоровості і сприяння молоку і спису та згубність вигинань і спочинку у середині: виконання чи то гуркіт вималював кричить гранням і випростанням у враженні мотиву і роботою. *** черговість і спроби криють у мареві колобіжного виклику у ставленні до...

Каждый день каникул был полон смыслов, как древнегреческий миф. Их яркая звезда начинала манить меня уже в неспокойные, наполненные тревогой и ожиданиями дни камчатской весны. Они торопили меня ручьями, бегущими по склонам сопок, они то и дело напоминали о себе цифрами в календаре или...

Мені під час травневих днів Приємний щебет віддалік, Зринає в пам´яті без слів Моє кохання віддалік. Навік я неспокійний став, І не ростуть квітки між трав, Як зимно у душі мені. Я щастя у житті зустрів В моїм коханні віддалік. Немає в світі кращих днів Ні поблизу, ні віддалік! Коли б я...

По синіх зморшках Самотнього неба Скрапує холодний Осінній піт, Який розчиняється В кольоровій прокуреній Землі, здіймаючи спогади Літньої пилюки. Залізний лелека Не відлітає в ирій, Він вартує прохолодну Джерельну вічність, Яка наповнює Цеберки прозорими Радостями дитинства. Не...