Наближення 1. Хтось зі старих фотографій гляне на мене допитливо, мовляв – як я можу просто отак гортати, просто отак ковтати – образи, контури, символи – просто отак гортати – гляне на мене прискіпливо.   Обличчя твого торкнуся – глянеш на мене з...

Запізнався з Іллею цілком випадково: повертався зі телестудії, де брав участь у одній із програм. Захотілося трохи посидіти у парку „Високий Замок”, переглянути свої записи, що стосувалися сьогоднішньої телепередачі. Поруч всівся сивий довговолосий чоловік, який виглядав трохи за...

Вітре, вітре, дми на ватру, Постав мені, вітре, варту, Щоб моя бурханна ватра Лише сонця була варта. Постав варту з трьох стеблинок, З трьох стеблинок-вартовинок, Щоб вони, ці дивні чати, Вміли дихати й мовчати. Як вона прийде до ватри, Щоб вони не встали з варти, А щоб дихали й світили, Щоб їй...

За білим маривом жагучий скрип возів — Іржаві відгуки тернового терпіння... А тут, на травах, на гнучкій лозі, Розляла осінь вина білопінні. Цей день зажурений веде мене, як друга, В сивизну тиху, в брязкіт збройних літ, Коли серця у грудях бились туго У такт дзвінкий бойовищ і копит. І...

Різьблю свій сон... От ніби вчора ми Зійшлись,— і стріча та жива. На землю тканками прозорими Лягли осінні дерева. Акордами проміннострунними День хвилював і тихо гас. Над килимами вогнелунними Венера кинула алмаз. У завивалі мрійнотканому Дрімала синя далечинь,— І от на обрії...

Мімікруаж адаптиву часто неокрофілює в статуарику узурпіарію з метою ретро-репродинаміки, позаяк сам означник «бакубізм» свідчить, що уславленаця символічна ємність була кубічної форми, тобто (себто) започаткувала й кубізм; а геть не округлої, як її тлумачить помилкова...

Наробили колись шведи Великої слави: Утікали з Мазепою В Бендери з Полтави. А за ними й Гордієнко... Нарадила мати, Як пшениченьку пожати, Полтаву достати. Ой пожали б, якби були Одностайне стали Та з Фастовським полковником Гетьмана єднали. Не стриміли б списи в стрісі У Петра у свата. Не...

(ПОДРАЖАНІЄ) Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! Розпустись, Рожевим крином процвіти! І процвітеш, позеленієш, Мов Іорданові святії Луги зелені, береги! І честь Кармілова і слава Ліванова, а не лукава, Тебе укриє дорогим Золототканим, хитрошитим, Добром та...