зустрінемось в києві мила не дивлячись на. не те, щоб тепер він скидався на місто кохання. не те щоби час… але час – він завжди проти нас. він – час – проти всіх. ми зустрінемось в києві мила. похеривши правильне правило здвоєних стін нам і однієї стіни...

Я через гору йшов. І на горі, Що пойнята бузковою імлою, — Отам, де скелі кришаться старі, Негадано зустрівся з ковилою. Було це так далеко від степів Причорноморських — десь біля Китаю. Але здалось: на жайворонка спів Я через рідні ниви завертаю. А він дрижить під хмарою —...

Зустрічати тебе білим цвітом вінка, Хоча ти в павутинні світів — незворушливий. Пам’ятається мить, як тремтіла ріка, Коли ми з неї вийшли на сушу. І, мов ноту весни, пригадаєш на час Те ясне хвилювання, що світ сотворило. І востаннє печаль вироста поміж нас. Над...

…У цьому парку, що за рельєфом нагадує підгірок, я бував частенько. Тут орендував помешкання у, так званому, „будинку садівника”, охайній стильовій споруді псевдокласицизму, мій приятель Ярослав Головань. Вдатний науковець-лінгвіст, він був ще й відданим спортовцем. Не уявляв...

И не надо вот разговоров вот этих оров По ночам тихо сам с собою кухонных споров Я и так уже понаумничала немало Я устала И не надо вот типа Бог меня не оставит И наступит март и снег наконец растает Я и так уже истекаю весной и верой Я созрела И не надо вот онанировать мне на нервы Вечно...

Так же, как и мы все, я начинал с одной плоскости бытия, а потом почувствовал себя обманутым.   Где же ты, где ты, все мои двери открыты, все мои окна распахнуты.

Когда ты выйдешь из игрушечного дома, в который вложила все свои силы, ты окажешься в городе без стен и потолков.   В этом городе нет дверей, а на дверях нет замков, в его храмах нет куполов, закрывающих небо, там нет ни одной тюрьмы.   Этот город построен не тобой, но для...

И. К. -10- Я вижу тебя в простой рубахе до колена, русые вьющиеся волосы, широко открытые глаза, которые смотрят то в небо, то сквозь меня.   У меня еще есть немного времени, вчера шел дождь, и в реке вода вышла из берегов. Это были времена, когда еще не наступила личная...

Сьерра-Леоне завладела моим сердцем, завладела моим умом. Как сладко плакать о неизбежности, Бог посылает влюбленных в горячие точки своего любимого мира. Твоя любовь. Если бы не она, мне никогда не понять тех, кто ищет спасения на поле боя, оставляя свой счастливый дом. Просто теперь...