Сказав якось Федір Галка Занозі Панькові: — Ти чому не розмовляєш На вкраїнській мові? — Зачим вона мінє нада? — Прошипів Заноза. — Што я — дядько тібє, что лі, З какогось колхоза?

Купивши її в кіоску, я навіть не перевірив, чи справно вона горить. Тоді я кудись поспішав і просто поклав її у кишеню. Вийшовши з метро, я механічно вставив до рота цигарку і дістав запальничку. Вона була зеленого кольору, прозора, так що всередині її було видно пальну рідину. Запальничка як...

Запам’ятовуєм не дні, а тільки неповторні миті, найсокровенніші пісні, любов’ю доторки зігріті.   Запам’ятовуєм лиш те, що морок буднів осяває, що згодом в серці проросте, що нас, мов крила, піднімає.   І пам’ять нетривка тому, що рідко нам щастить...

запах меду, землі і смоли, і горілого хлібу в цьому місті я наново вчусь розмовляти ніби божевільна, як місто твоє, як трамваї повільна. це отруйне повітря пропахло коханням свавільним... наче в саванах білих чорніються мощі акацій... говори, говори, бо зі мною мовчати не...

Запахла осінь в´ялим тютюном, Та яблуками, та тонким туманом, — І свіжі айстри над піском рум´яним Зорюють за одчиненим вікном. У травах коник, як зелений гном, На скрипку грає. І пощо ж весна нам, Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє мудрість голову сріблом? Бери сакви, і...

Вдивляючись у полумиска глибину, Розгледівши усередині мис і рифи, Під саму суть, що глиною захована, пірну, В багатодальший світ, ніж батьківщина щойноз`їденого рису. Під цим вкривалом з глини щось - скоринка молока, Яка від дмухання вітрів губастих лопається, бо тендітні струни. Каміння...

переглядаючи свій старий записник з подивом зустрів там випадкових людей про існування яких забув: з кимось знався ще в Україні когось зустрів уже у Нью-Йорку, декого в Европі (не має значення):   перебігаючи сторінками мов полохливий лис увесь час думав що:   декому я...

У ритмах смаглявого, начебто авторка, техно Вернулись апачі… Сумний із них дехто. А дехто устиг вже Донця зачерпнути… Звернувшись до решти Словами застиглого в мармурі мачо, Політика марить садами і віллами Бучо (Із бучі ж не віє ще вітер: ні слів ні надії…) Нам...