― Гаразд, ― сказав я. ― Мабуть, панда. ― «Мабуть» нас не влаштовує, ― відповів він. ― Кажіть напевно. ― Панда… ― Оце інша справа… А тепер дозвольте поцікавитись: чому саме панда? ― Ну, ― знизав я плечима,...

з віршами аполлінера у рюкзаках з руками чорними від землі і бруду неначе якісь шахтарі у шахтарськім краї з прапорами і гімнами які лунали з колонок о шостій ранку і здавали усі позиції але вперше звучали доречно з цигарками з якими не розлучались з цілими валізами спогадів та історій з...

Я квітку кохаю. Котрую ж – не знаю І гину з нуди. Побачу цвіточок, дивлюся в віночок. Щоб серце знайти. Все пахне, розквітло… Вечірнеє світло… Лящить соловей… Шукаю я серця, що любо так б’ється, Не так, як в людей. Лящищ, соловію?.. Я все розумію З жальких твоїх...

З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості, ненависні й місткі, наче шкільні портфелі – будинки, де в коридорах спогади, мов коштовності. світяться в глибині, як у ріці форелі. З кухнями, де зазвичай стільки всього стається, лишається непоміченим для стороннього ока. Дерева...

*** Щось перевернулося - камінь кинь в акваріум рибок трохи тіпає не приходять сни холодно під місяцем жити віддзеркаленням   гоїмо закохано почуття вини   синіми листочками ніч вікно насичує на воді метелики ніби не живі п´яно цілуватися захлинутись...

Груднева днина куца: сюди тень, туди тень ― та й минув день... Саме такої студеної пори і вродилася Катря. За святцями й нарекли її. Доля на вік розщедрилась, а ось на діток поскупилася. Двох мужів поховала, третій пристати не наважився: “Боюся, ― каже, ― і мене на той...

Чоловік замкнув хату, ступив кілька кроків і… повернувся до кота. Той сидів на ґа нку і чатував за кожним його рухом. ― Не сумуй. Я приїду… скоро. Господар полишив низку слідів на пухнастому снігу і зник за ворітьми. Кіт заплющив очі, підібгав лапи і щільніше притулився...

  От не було на молодиці, та сталось на стариці (З народного)   Проз мої вікна, що цілоденно пантрують ліс, дибає старúця. Щоранку угніжджується на сонячній галяві і, вчепившися за лискучого костура, начебто тратить пам’ять. На її плечицях зводять подих метелики....

Магда збилася з ніг, а праці за фахом ― катмá! У заштатнім містечку непросто влаштуватися бухгалтером. Якщо й сяйне вакансія, то потребують “зі стажем”. А де ж він вродиться, коли зразу після інституту пошлюбилася з Миколою? Доки Маринку підкохали, на чоловіковій платні...

Звідтоді, як у Переволоках спалили Хрестовоздвиженський храм, багато нечисті в селі розвелося. Як літо ― утопленик, як гульня ― вішальник. Юхим Лівша перехрестився перед тим, як зашморг накинути, то його так пожбурило, що ледве стямився. А Панько Зимний у Бога не вірував, то рогатий...