Жовтих плям тривожне коло, Слів байдужих кайдани. Може, сонце прохололо, А як ні, то поверни Не ясні дарунки травня, Не троянди, не вогонь — (Буйна радість — радість давня, — Мов пісок з сухих долонь). Поверни оті прозорі Молодого серця дні, Спів і працю у просторі, Гук...

жовті хвилі занепаду зрізаний шар задля висновків ходиш збираєш цитати несмертельні поранення вигуки хмар вірогідно на дощ але можеш спитати або просто зірвати листочок з числом і повірити те що найгірше збулося бо набридло чекати і пахне теплом бо дратує весна і немите волосся на...

Треба прожить Ти малюєш мені наостанок Свою пісню, а в серці ланів Неймовірний уже прокидається ранок - Ні, прокинувся, здимів і майже минув у безчассі шумів. Й сіре осені небо мов риба скидається, й плесом Сині з сині червоний вирує бокал, Й ти настанеш так само як ранок - новим геркулесом, Й...

Я відчував, як воно розливається в мені, всередині, могутніми, густими хвилями, як кров. Але то була не кров, було інше, що збиралося, нуртувало, а потім булькотіло в горлі і внизу тіла, і не було тому зупину. Воно було сильніше за мене, за все навколо. Підходило до самого мозку, а потім...

Ілюстрація Дмитра Ластовки 9 Провівши поглядом «Airbus A320» компанії «Air Inter», Ґастон Лем’єр почав помалу заспокоюватись. У диспетчерській тепер дві зміни — хлопці впораються. Вони не можуть не впоратись! Нашвидку оглянувши залу управління польотами,...

Коли Павло, вчорашній сільський школяр, вступив до столичного вузу, він сприйняв це як річ цілком природню, таку, що належить йому по праву. І саме з цим переконанням, сповнений самоповаги й спокою, він дозволив собі навіть дещо запізнитися на перше зібрання свого курсу. Але варто було Павлові...

Клин журавлів, курличучи, долає відстань, Ти ж очі підіймаєш д`горі і не бачиш сліду Тієї, що здалася сном посеред бдіння, пісні, І залишаєшся на місці - вкарбовуєшся в точку часу, власнe, гідом Того, що пропливає й залишає слід у серці - Байдуже, дівчина чи хрест імперій, - І слід як...

Понад степи і поле, гори й доли, Понад діброви, зжовклим листом вкриті, Понад стернища, зимним вихром биті, З плачем сумним, мов плач по кращій долі, Понад селища бідні, непошиті Хатки, обдерті і пусті стодоли, Понад люд темний, сумовитий, голий, Ви пливете по млистому блакиті. Куди? Куди? Чи...

Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в´ється річенька... Як скло, вона блищить; Долиною зеленою Кудись вона біжить. Край берега, у затишку, Прив´язані човни; А три верби схилилися, Мов журяться вони, Що пройде любе літечко,...