Клин журавлів, курличучи, долає відстань, Ти ж очі підіймаєш д`горі і не бачиш сліду Тієї, що здалася сном посеред бдіння, пісні, І залишаєшся на місці - вкарбовуєшся в точку часу, власнe, гідом Того, що пропливає й залишає слід у серці - Байдуже, дівчина чи хрест імперій, - І слід як...

Понад степи і поле, гори й доли, Понад діброви, зжовклим листом вкриті, Понад стернища, зимним вихром биті, З плачем сумним, мов плач по кращій долі, Понад селища бідні, непошиті Хатки, обдерті і пусті стодоли, Понад люд темний, сумовитий, голий, Ви пливете по млистому блакиті. Куди? Куди? Чи...

Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в´ється річенька... Як скло, вона блищить; Долиною зеленою Кудись вона біжить. Край берега, у затишку, Прив´язані човни; А три верби схилилися, Мов журяться вони, Що пройде любе літечко,...

Яка різниця – сам чи хтось – тебе? Яка різниця – просто з перепою, Чи за ідею, чи там за контрактом, Чи на коханці у момент екстазу (Єдина смерть, достойна чоловіка - Щоправда, жінці з того - не «монтана») Або сторч головою під вагони В столичнім зранку...

― Гаразд, ― сказав я. ― Мабуть, панда. ― «Мабуть» нас не влаштовує, ― відповів він. ― Кажіть напевно. ― Панда… ― Оце інша справа… А тепер дозвольте поцікавитись: чому саме панда? ― Ну, ― знизав я плечима,...

з віршами аполлінера у рюкзаках з руками чорними від землі і бруду неначе якісь шахтарі у шахтарськім краї з прапорами і гімнами які лунали з колонок о шостій ранку і здавали усі позиції але вперше звучали доречно з цигарками з якими не розлучались з цілими валізами спогадів та історій з...

Я квітку кохаю. Котрую ж – не знаю І гину з нуди. Побачу цвіточок, дивлюся в віночок. Щоб серце знайти. Все пахне, розквітло… Вечірнеє світло… Лящить соловей… Шукаю я серця, що любо так б’ється, Не так, як в людей. Лящищ, соловію?.. Я все розумію З жальких твоїх...

*** Щось перевернулося - камінь кинь в акваріум рибок трохи тіпає не приходять сни холодно під місяцем жити віддзеркаленням   гоїмо закохано почуття вини   синіми листочками ніч вікно насичує на воді метелики ніби не живі п´яно цілуватися захлинутись...

Груднева днина куца: сюди тень, туди тень ― та й минув день... Саме такої студеної пори і вродилася Катря. За святцями й нарекли її. Доля на вік розщедрилась, а ось на діток поскупилася. Двох мужів поховала, третій пристати не наважився: “Боюся, ― каже, ― і мене на той...

Чоловік замкнув хату, ступив кілька кроків і… повернувся до кота. Той сидів на ґа нку і чатував за кожним його рухом. ― Не сумуй. Я приїду… скоро. Господар полишив низку слідів на пухнастому снігу і зник за ворітьми. Кіт заплющив очі, підібгав лапи і щільніше притулився...