Нарешті звільнений від пут. Знайшов собі він спокій тут. Його важкая вбила праця. Про що вона – йому вже не дізнаться.   Вже й ранок стік, мов холодець. Будильник істерично скаче. Та не прокинеться митець. Зацитували бо. Звірячо.

Епоху, де б душею відпочить, З нас кожний має право вибирати, Найдемо тут ми вибору багато Народів, царста, богів, людей, століть. Готичний присмерк, еллінську блакить, Легенд біблійних мідь, вісон і злато — Все можемо на полотні віддати Чи на папір слухняний перелить. Але любить чи не...

Бабах. Дві високосні вежі Так і не знайшли своєї вершини. Аллах акбар! Америка – то конструктор, Розібраний кубиками моря. Бен Ладен. Подарункові бомби Мають властивість відгавкуватися. Камікадзе. На біс, під оплески, Повтори «Чорний вересень»! Турбулентність. Космосу...

Коли Попельський вийшов з ресторану «Атлас», годинник на ратуші вибив одинадцять ударів. Комісар повільно йшов до фонтану Діани. Надходила чудова травнева ніч. Біля фонтану юрмилася, перегукуючись та лаючись, молодь. Якийсь юнак виліз на постамент і схопив римську богиню за груди....

Шаліє вихор полум’я і змори: Коза, та бубон, та циганський стрій. П’єр Гренгуар, високий і худий, Уже забув містерії і хори. Реве юрба, мов різнобарвний рій: Пани, старці, войовники, актори. Так всі річки у повновладне море Вливаються, як многохвостий змій. Дівочий стан приваблює...

Кохати — нові землі відкривати, Нюанси свіжі і відтінки нові. Кохати — це щомиті дивуватись, Це — задихатись з подиву — любові. Це — припадати до джерел незнаних І дикої жаги не втамувати. Порушувати дивовижні плани, А потім дивовижніші сплітати. Кипіти і згоряти...

Яйце розіб´є, білком помаже, На дерев´яну лопату — та в піч, І тріскотітиме іскрами сажа — Мініатюрна зоряна ніч. На хмелі замішаний, видме груди, Зарум´янілий, круглий на вид. Скоринка засмалена жаром буде, Аж розіграється апетит. В підсохлому тісті кленова лопата...

…Час для кожного з нас протікає по-різному. Григір товк-розтовкав наче в міцній ступці: терпеливо, з наполегливою послідовністю домовитого господаря. …Товк власний японський магнітофон. Несподівано накритий з головою темною хвилею свавілля. Власне, – початок нетямної злості,...

Є в коханні і будні, і свята, Є у ньому і радість, і жаль, Бо не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль. І з тобою було б нам гірко, Обіймав би нас часто сум, І, бувало б, темніла зірка У тумані тривожних дум. Але певен, що жодного разу У вагання і сумнівів час Дріб´язкові хмарки...