Re: цензії

Перший літературний досвід – вірші у третьому класі про Карпати, Україну, дружбу і… Чилі та Леніна, які доводилося декламувати на шкільних лінійках. До десятого класу – член Літературного об’єднання «Перші кроки», яким у Львові керувала чудовий педагог з дніпропетровсько-полтавським корінням Марія Тихонівна Шевченко. Завдяки їй була учасницею всеукраїнських літературних конкурсів для дітей та юнацтва і, траплялося, перемагала. Дитиною пишалася теплим відгуком Олеся Гончара на свою адресу, не знаючи, що Олесь Терентійович підбадьорював усіх юних письменників, твори яких йому надсилали.

«Зав’язала» із поетичними вправами років у 20-ть.

У 1984 році закінчила заочно факультет журналістики Львівського університету ім. І.Франка – поєднання роботи й навчання тоді дуже цінувалося на факультетах журналістики, бо ж «досвід життя». Пройшла шлях від конвеєра заводу (ВО «Кінескоп») до конвеєра новин – в Інформаційному агентстві ZIK («Західна інформаційна корпорація). Активно друкувалася в заводській багатотиражці з веселою назвою «Лампочка Ілліча», була робкором газети «Львівський залізничник».

А далі все пішло по-дорослому. Працювала журналістом і редактором у львівських газетах: «Молода Галичина», «Діло», «Високий Замок».

Із 2006 року – заступник головного редактора Інформаційної агенції ZIK (IA ZIK).

Лауреат обласної журналістської премії «Сучасність», нагороджена Національною спілкою журналістів України «Золотою медаллю української журналістики» (2013 р.).

2014 р. в антологію «Львів… Львів’янки… Любов» (видавець – ЛА «Піраміда») ввійшло оповідання Тетяни Вергелес «Мандрівка з невидимкою на хвості». Цього ж року у львівському видавництві «Аверс» побачила світ її книга «Моя грішна журналістика».