Re: цензії

23.01.2021|Ганна Клименко-Синьоок
Опір локдауну, або Мандри в «поміжчасся» та «поміжпростор’я»
23.01.2021|Людмила Даниленко, кандидатка філологічних наук
Заглянути в СРСР і обов’язково повернутися
22.01.2021|Віра Марущак
Рядки, наповнені любов’ю
22.01.2021|Богдан Дячишин, Львів
«Я і є пам’ять»
22.01.2021|Ярослав Поліщук
Наші прекрасні шістдесяті (?)
Сила небайдужих
20.01.2021|Ірина Будзяк, Івано-Франківськ
Спішу до вас
18.01.2021|Валентина Семеняк
Маємо пам’ятати: у кожного з нас своя, наймиліша у світі «Загребля»
17.01.2021|Олександр Козинець
Добро, яке випромінює радість
17.01.2021|Ярослав Поліщук
Знаки часу

Інфотека - письменники

Мойсієнко Анатолій

Народився 9 липня 1948 року в селі Бурівка на Чернігівщині. Закінчив філологічний факультет Ніжинського державного педінституту ім. М. Гоголя.

Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор ряду досліджень з філології, зокрема книжок «Слово в аперцепційній системі поетичного тексту: декодування Шевченкового вірша» (1997), «Традиції модерну і модерн традицій» (2001), «Динамічний аспект номінації». Опублікував поетичні збірки «Приємлю» (1986), «Сонети і верлібри» (1996, 1998), «Шахопоезія» (1997), «Сім струн» (1998, 1999), «Віче мечів» (1999), «Нові поезії» (2000), «Спалені камені» (2003), «Вибране» (2005). Твори А. Мойсієнка перекладалися німецькою, англійською, російською, білоруською, польською, угорською, румунською мовами. Виступає також як перекладач з німецької та слов»янських мов. Упорядник двотомної антології «Золотий гомін: українська поезія світу» (1991, 1997), антології різномовної поезії України «На нашій, на своїй землі» в трьох книгах (1995, 1996). Член Національної спілки письменників України (1988), один із засновників гурту поетів-паліндромістів «Геракліт» (1991). Лауреат літературних премій «Благовіст», Бориса Нечерди, Івана Кошелівця.



Партнери