Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
Події
У «Піраміді» вийшли «Вибрані поезії» поета, перекладача, літературознавця Олександра Астаф’єва
Астаф´єв Олександр Вибрані поезії / Упорядники: А. Дністровий, М. Астаф’єва.– Львів: ЛА «Піраміда», 2020. – 376 с.
До тому «Вибрані поезії» Олександра Астаф’єва, поета з покоління «старших» вісімдесятників, увійшов півстолітній поетичний доробок: вірші й поеми, написані в 1968−2019 роках, зокрема в часи тернопільського, львівського, ніжинського та двох київських періодів у житті автора.
В анотації до видання сказано, що ще в ранніх творах проявляться його схильність, з одного боку, до імпресіоністично-медитативних пейзажів, а з другого – до експериментальних пошуків із елементами сюрреалізму й колажу, що автор розвиватиме впродовж усього поетичного шляху.
У післямові «Відриваючи поета заново» письменник Анатолій Дністровий зазначає:
«Для старшого покоління поезію Олександра Астаф’єва представляти, загалом, не треба, бо в часи поетичного дебюту 70-х та, особливо, в 80-х − період виходу перших поетичних збірок «Листвяний дзвін» (1981) і «Заручини» (1988), − він був активним учасником літературного процесу. Проте часто стається так, що професійна діяльність, не пов’язана з поезією, поступово заступає чи затінює поетичне амплуа.
Так трапилося і з ним – Олександр Астаф’єв став викладачем, літературознавцем і професором, що відсунуло на задній план його поетичну творчість. Із початком Незалежності він із головою поринув у громадську й наукову діяльність: разом з однодумцями займався випуском газет, виданням книжок, просвітянською працею, поверненням українській церкві храмів у Ніжині; писав наукові розвідки і монографії з теорії та історії літератури, полоністики, викладав спершу в Ніжинському державному педагогічному університеті імені Миколи Гоголя, а згодом у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, в університетах й академіях Польщі та Німеччини.
І справді, як поет він зникає з радарів, його починають потроху забувати читачі й митці-ровесники, але писати поезію та займатися поетичними перекладами він не припиняє й залишається відданим цьому все своє життя. Іноді дрібними накладами в периферійних видавництвах виходили його скромно видані поетичні збірки, які розходилися, переважно, серед знайомих, колег, студентів і не потрапляли в поле зору літературної критики, а коли й спорадично згадувалися, то хіба в негласній рубриці «професорська поезія».
Значна частина поетичного доробку Олександра Астаф’єва фактично є невідомою для широкого читача. Змінювалися історичні й політичні контексти, українське суспільство переживало складні соціокультурні трансформації, одне за одним приходили молодші літературні покоління – з новими поетиками, світоглядами, трендами, яким ніколи не було діла до «дня вчорашнього». І паралельно до цього, в своїй тихій творчій келії, впродовж кількох десятиліть він ночами писав поезію».
Крім післямови видання містить Примітки, а також Вибрану бібліографію про поетичну творчість Олександра Астаф’єва.
Біографічна нота
Олександр Астаф’єв — поет, представник покоління «старших» вісімдесятників, перекладач, літературознавець; доктор філологічних наук, професор; член НСПУ (1992), Міжнародної асоціації україністів (1986), вашингтонського відділення Міжнародного ПЕН (2008), НТШ (2018). Лауреат літературних премій імені Бориса Грінченка (1995), Михайла Коцюбинського (2001), Всеукраїнської літературної премії імені братів Богдана та Левка Лепких (2009), Міжнародної премії в галузі художнього перекладу імені Остапа Грицая (2010), Премії імені Якова Гальчевського (2020). Його поезії перекладено англійською, німецькою, французькою, болгарською, польською, російською, білоруською, грузинською та іншими мовами.
«Вибрані поезії» Олександра Астаф’єва — підсумкова книжка півстолітнього поетичного доробку автора: поезій і поем, написаних у 1968−2019 роках.
Коментарі
Останні події
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»
- 22.04.2024|15:36У столичному «Комфорт Тауні» відкривається нова «Книгарня Є»
- 22.04.2024|15:15110 тонн макулатури російських і радянських книжок обміняли на два пікапи для ЗСУ
- 21.04.2024|14:39Восени побачить світ роман Степана Процюка про Євгена Чикаленка
- 21.04.2024|14:36У ВСЛ вийде підліткове фентезі Джордана Ліса «Шептосвітичі»
- 19.04.2024|19:24"Бородатий Тамарин" готує до друку книжку Роберта Пíрі "Північний полюс"
- 19.04.2024|18:17Галину Крук номіновано на Griffin Poetry Prize