Про це повідомив голова НСПУ Михайло Сидоржевський.

“Дуже сумна звістка - сьогодні вранці помер Григорій Штонь.  Мені про це сказав академік Микола Жулинський. Я зв’язався з сином Григорія Максимовича Максимом, висловив співчуття і розпитав у нього, як це сталося.

Причина – все та ж страшна, котра косить сьогодні безпощадно і невблаганно…”, - написав він на своїй сторінці у Facebook. 

Григорій Штонь народився 13 березня 1941 року в селі Вербовець Тернопільської області в селянській родині. 

Закінчив Дрогобицький педагогічний інститут (1967) та аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України (1973). Був молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником, заступником директора з наукової роботи інституту літератури НАНУ, від 2004 року — професор національного університету ім. Т. Шевченка.

1999 року захистив докторську дисертацію “Духовний простір української ліро-епічної прози”. З 1999-го — доктор філологічних наук, з 2001 - професор кафедри історії української літератури і шевченкознавства Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Член авторського колективу “Історії української літератури ХХ ст.” (національна премія).

Автор праць: “Становлення нової людини і літературний процес” (К.,1978), “Романи Михайла Стельмаха” (К.,1985), “Анатолій Дімаров” (К.,1978), “Духовний простір української ліро-епічної прози” (К., 1998).

Автор розділів й портретних статей в навчальному посібнику “Історія української літератури ХХ ст.”. У 2-х томах і З-х книгах. (К., 1993—1994).

Автор понад 200 літературно-критичних і наукових праць, монографій, збірок поезій “Візії” (1995), “Затока лун” (1999); книжок прози “Пастораль” (1989), “Тернова мушля” (1997), “Пообіч часу” (2004); романів “Суд” (2000), “Рай” (2001), “Містраль” (2004), “Форум вічноживих” (2005), “Нічні сонця»”, “Ексклюзив” (обидва — 2006);

Автор п´єс та інших творів живописної творчості, що експонуються на художніх виставках, зокрема портретів І. Кавалерідзе, Т. Мельничука, Б. Рубчака та ін.

Автор ряду сценарію художнього фільму “Страчені світанки” (1995), а також картини “Чорна рада” (2000) за твором П. Куліша, стрічки “Музичні картинки” (1968), знятій на студії “Київнаукфільм”.

Написав також документальні кіносценарії:

“Ой горе тій чайці…” (про І.Мазепу),

“Гомоніла Україна” (про Г. Косинку). 

“Буквоїд” висловлює щирі співчуття рідним та близьким Григорія Штоня.