Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Події

13.09.2018|23:35|Буквоїд

Помер Олександр Сизоненко

Пішов з життя один з найстаріших українських прозаїків, відомий публіцист Олександр Сизоненко. Йому було 94 роки.

Про це на своїй сторінці в Facebook написав народний депутат Тарас Кремінь. 

Сизоненко народився 20 вересня 1923 року в селі Новоолександрівка Баштанського району Миколаївської області. Він також був кінематографістом, учасником Другої світової війни, лауреатом Шевченківської премії.

Сизоненко - автор рідного миколаївцям неологізму «корабели», був директором фільму «Тіні забутих предків». Шевченківську премію 1984 року одержав разом з двома іншими миколаївцями: Леонідом Вишеславським і Миколою Вінграновським. Жив на дачі під Києвом, його сусідами були класики української літератури Павло Загребельний і Борис Олійник. 

Письменник був нагороджений: орденом Вітчизняної війни першого ступеня; орденом Трудового Червоного Прапора; медаллю «За відвагу»; медаллю «За взяття Берліна»; званням «Почесний громадянин Миколаєва» (2003); Шевченківською премією (1984) за роман-трилогію «Степ», «Була осінь», «Мета»; премією імені І.С. Нечуй-Левицького; літературною премією імені Юрія Яновського.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери