Re: цензії

03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро
«Був на рідній землі…»
02.09.2025|Віктор Вербич
Книга долі Федора Литвинюка: ціна вибору
01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Одухотворений мегавулкан мезозойської ери
25.08.2025|Ярослав Поліщук
Шалений вертеп
25.08.2025|Ігор Зіньчук
Правди мало не буває
18.08.2025|Володимир Гладишев
«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя
06.08.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Час читати Ганзенка

Події

13.09.2018|23:35|Буквоїд

Помер Олександр Сизоненко

Пішов з життя один з найстаріших українських прозаїків, відомий публіцист Олександр Сизоненко. Йому було 94 роки.

Про це на своїй сторінці в Facebook написав народний депутат Тарас Кремінь. 

Сизоненко народився 20 вересня 1923 року в селі Новоолександрівка Баштанського району Миколаївської області. Він також був кінематографістом, учасником Другої світової війни, лауреатом Шевченківської премії.

Сизоненко - автор рідного миколаївцям неологізму «корабели», був директором фільму «Тіні забутих предків». Шевченківську премію 1984 року одержав разом з двома іншими миколаївцями: Леонідом Вишеславським і Миколою Вінграновським. Жив на дачі під Києвом, його сусідами були класики української літератури Павло Загребельний і Борис Олійник. 

Письменник був нагороджений: орденом Вітчизняної війни першого ступеня; орденом Трудового Червоного Прапора; медаллю «За відвагу»; медаллю «За взяття Берліна»; званням «Почесний громадянин Миколаєва» (2003); Шевченківською премією (1984) за роман-трилогію «Степ», «Була осінь», «Мета»; премією імені І.С. Нечуй-Левицького; літературною премією імені Юрія Яновського.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери