Про це на своїй сторінці у Facebookповідомив Олександр Бригинець.

Шинкарук Володимир Федорович – автор і виконавець своїх пісень, ведучий і режисер, професор та Почесний професор Житомирського державного університету імені І.Франка, Почесний громадянин міста Житомира народився 19 серпня 1954 року в селі Вчорайшому Ружинського району Житомирської області в родині медиків. У період хрущовського “укрупнення районів” батьки переїхали на Хмельниччину – спочатку в селище Теофіполь  (1958 – 1962), а потім у місто Красилів  (1962 – 1967).
У 1967 році родина Шинкаруків повертається на Житомирщину і оселяється в селищі Червоному Андрушівського району.
У 1971 році Володимир Шинкарук із Золотою медаллю закінчив Червоненську середню школу і став працювати завідувачем клубу Червоненського цукрового комбінату. З 1972 по 1976 рік навчався на філологічному факультеті Житомирського державного педагогічного інституту ім. І.Франка. Після закінчення вищого навчального закладу залишився викладати на кафедрі російської та зарубіжної літератури. Служив у війську, навчався в аспірантурі Київського державного педагогічного інституту ім. М.Горького (науковий керівник професор І.Т. Крук).
Працював на посадах асистента, старшого викладача, доцента, професора Житомирського державного університету ім. І.Франка, а також у Київському Національному університеті культури та мистецтв (2000 – 2002). Його наукові інтереси лежать у сфері історії літератури та мистецтва, літературного краєзнавства. Він – автор біобібліографічного довідника “Літературна Житомирщина” (1993), навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України “Давня література. Практикум” (2003, у співавторстві з П.Білоусом), „Українська література. ХІ – ХVІІІ ст. Практикум” (2006, у співавторстві з П.Білоусом), майже сотні наукових статей.
Як автор і виконавець бува переможцем багатьох музичних фестивалів і конкурсів, виступав з концертами у Польщі, Словаччині, Угорщині, Німеччині, Франції, США. Записав і видав два магнітних альбоми “Дім для душі” (Сoll. 1, 1998), “Дім для душі” (Сoll. 2, 2001); компакт-диски “Дім для душі” (2002), „Колір тиші” (2007), «Перекоти-НЕБО» (2009), «Шестиструнний дощ» (2010), «Прислухаюсь до серця» (2013), «Дороже крови» (2013), «Щоб серцем бути молодим» (2014).

Виховав цілу плеяду відомих науковців, журналістів та митців, серед яких Юрій Кот, Сергій Кудімов, Наталія Мосійчук, Ірина Антонович, заслужена артистка України Ірина Шинкарук.
Лауреат обласної комсомольської премії імені Миколи Шпака (1986), Всеукраїнської премії ім. І. Огієнка (2008), переможець Х Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» в номінації «Пісенні тексти про кохання» (2010).

"Буквоїд" висловлює щирі співчуття рідним та близьким Володимира Шинкарука.