Хтось, можливо, захоче заперечити, але підтвердженням цьому є різноманітні рейтинги, нагороди, Топ-10, -15, -20 книжок, субʼєктивно сформовані провідними видавництвами і заангажованими літературними оглядачами. Можна багато говорити про рівень книжок, які активно популяризуються книговидавцями на Арсеналі, Форумі та інших святкуваннях, яким присуджуються премії, проте, дозволю собі запевнити, що справжні перлини тексту народжуються не лише в Києві чи Львові. Буковина, Поділля, Закарпаття, Івано-Франківщина… Кількість письменників на квадратний метр збільшується і серед книжок, які щороку потрапляють до читача, завжди знайдеться з десяток зразків добротної літератури.

Івано-Франківська обласна організація спілки письменників України підвела підсумки конкурсу «Найкраща книжка Прикарпаття 2016 року». В семи номінаціях були представлені кращі книжки прикарпатських письменників, які побачили світ в різних видавництвах. Зупинимось на основних.

В номінації «Проза» очільне місце посів збірник оповідань Олега Лишеги «Тепла вохра», упорядкований Тарасом Прохаськом, за редакції Ярослава Довгана. Оповідання вийшли в серії «Майстри української прози».

Лишега О. Тепла вохра / Олег Лишега. Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2016. – 160 с.

Прозу, втім, як і поезію, легендарного Лишеги важко аналізувати. Його літературна екзистенційність на межі психоаналізу. Густа, насичена тканина тексту дає читачеві можливість пливти за авторською розповіддю, не зупиняючись на абзацах, ледь фіксуючи зміну думок і персонажів. Найкрасномовніше, про стиль свого письма сказав сам Олег – лінгвіст, художник, твори якого шістнадцять років були під забороною публікації: «Проза – якою б вона не була – йде горизонтально… проза стелиться по землі, і цей дим цікавий тим, що він обвиває, обволікає всі найменші деталі. Але в прозі немає відлуння… Я ніколи не намагаюся в прозі ствердити рух так виразно, як у віршах. Це швидше проекція на памʼять. І коли у віршах мені важливий просторовий модус, то в прозі – якраз часовий».

В номінації «Поезія» відзначена збірка «Ibyci grues» (Івікові журавлі) Ярослава Ясінського

Ясінський Я.В. Ibyci grues, вірші: ТОВ «Дискурсус», 2016. – 160 с.

На відміну від модерних текстів, претензійно названих поетичними, вірші Ярослава Ясінського впевнено рухаються в образно-тематичній колії силабо-тонічної традиції  української поетики. Це філософська лірика, навіяна життєвим досвідом та інтелектуальним рівнем автора, який не сходить на кон’юнктуру, заради популярності. Жодної плакатності чи пафосу, лише тихий, мудрий голос про вічне і про вічність, який розмовляє «…на ти з Отцем небесним наче з татом». Ідея «невідворотності відплати» за все вчинене в житті, закорінена в назві «Івікові журавлі» (з однойменної балади Г. Шіллера), червоною ниткою проходить крізь загальну канву поетичного світу Я. Ясінського.

 Як «Література для юнацтва» відзначена повість Степана Процюка «Варвари».

Процюк Степан. Варвари: Психологічна повість /   Степан Процюк. – Вінниця: Видавництво   «Теза», 2016. – 158 с.

Психологічна повість для юнацтва розкриває тему постколоніального суспільства, реалістично змальовує вплив «варварської» радянської системи на світосприйняття та поведінку людини, і зокрема, людини молодої. Автор показує ідеологічне, моральне, психологічне насилля, яке здійснювало радянське суспільство на особистість. Емоційно-потужна, композиційно складна повість не залишає байдужим жодного читача, дає можливість багато зрозуміти і пізнати про наше недалеке піонерсько-комсомольське минуле.

В номінації «Есеїстика» - книжка молодого поета, письменника, видавця – Василя Карпʼюка «Ще літо, але вже все зрозуміло»

Карпʼюк Василь. Ще літо, але вже все зрозуміло: проби / Василь Карпʼюк. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 160 с.

Не по літах мудрий, по-гуцульськи розважливий, Василь Карпʼюк, з притаманною йому неквапливістю, споглядає цей світ крізь призму вселенської любові до всього сущого, філософськи обмірковує деталі реального буття, перетікаючи думками з одної пори року в іншу, вихоплюючи те найважливіше, що оточує мешканців майже міфічного карпатського села Брустури.  Життя існує й поза цим клаптиком на мапі; безумовно, письменник в своїх «пробах» торкається і його, але читач відчуває той мікрокосмос, що утворився завдяки майже елегійним почуттям письменника до рідної землі.

Номінація «Спадщина» - Ростислав Єндик «Регіт Арідника» - унікальний збірник гуцульської фольклорно-міфологічної прози, упорядкований літературознавцями філологічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (М.Хороб, О.Залєвська).

Єндик Ростислав. Регіт Арідника. Жага: Гуцульська фольклорно-міфологічна проза / Ростислав Єндик. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2016. – 404 с.

Уродженець Коломийщини, вчений-антрополог, багатолітній ректор Технічно-господарського інституту у Мюнхені (Німеччина), український письменник з діаспори – Ростислав Єндик – в своїх прозових творах розкриває стародавні традиції, вірування, ритуали й обряди, передає фольклор і міфосвіт Гуцульщини, допомагає читачеві зрозуміти духовне багатство горян, світобачення людей, які мешкають в цьому барвисто-казковому краї. Завдяки цій унікальній книзі, яка згодом стане справжнім раритетом, констатуємо повернення в лави українського красного письменства надзвичайно цікавої особистості. Це перше видання творів Р.Єндика в Україні.

Книжка, яка вже пережила пʼять перевидань, наклад якої вже перевищив пʼять тисяч примірників – «Знаки часу. Розпізнавання» Любомира Стринаглюка – здобула перемогу в номінації «Публіцистика».

Стринаглюк Л. Знаки часу. Розпізнавання / Любомир Стринаглюк. – Брустурів: Дискурсус, 2016. – 200 с.

Життя сучасної людини переповнене знаками і символами, якими вона послуговується, не замислюючись над значенням кожного, над їх впливом на події. Автор зібрав під одною палітуркою семіотичні тлумачення різноманітних емблем, значків, знаків, пояснює їх походження, звʼязок з ритуалами. Стоячи на християнських позиціях, письменник зробив ґрунтовну спробу розглянути «таємний зміст, неоднозначність, езотеричний ребус, амбівалентність» релігійних символів, що прийшли до нас з чужих давніх та сучасних релігій. Як бачимо, книжка Л.Стринаглюка викликала зацікавлення у читачів різних вікових категорій.

Неможливо оминути увагою монографію з історії України, написану гарним художнім словом, яка здобула перемогу в номінації «Історико-краєзнавча література» - Іван Монолатій «Вічний жид з Коломиї. «Українець» Мойсеєвого визнання Яків Саулович Оренштайн».

Монолатій І. Вічний жид з Коломиї. «Українець» Мойсеєвого визнання Яків Саулович Оренштайн [Монографія]. – Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2015. – 464 с.

Щоб не бути багатослівними, процитуємо коротку анотацію до книги:

«Головний герой цієї біографії – Яків Оренштайн – син Народу Книги, дитина книгаря-комівояжера та єврейки-горянки. Його життя і праця пройшли в кількох державах – Австро-Угорській та Російських імперіях, Українській і Західноукраїнській Народних Республіках, Веймарській республіці, Другій Речі Посполитій і Третьому Рейху.

За свою видавничу діяльність він став заручником російського окупаційного режиму, його оголосили шпигуном, звинуватили в політичній неблагонадійності та зраді державі. З ним боролися російська армія, австрійська розвідка, польська поліція і гестапо… Він співпрацював з інститутами української еміграції, купував літаки для УНР, був дипломатичним радником і посередником між УВО та єврейськими міжнародними організаціями, підтримав ідею створення українського університету.

Однак, найбільше він спричинився до промоції української книжки в тогочасному світі, як засновник і власник коломийської «Галицької накладні» та берлінської «Української накладні». Вже за свого життя Яків Оренштайн став живою легендою. Його життєпис, про який розповідає ця книжка, точно заслуговує на великий роман та кінофільм».

Ще в двох номінаціях відзначені такі книжки:

«Художньо-документальна література» - книги лауреата Шевченківської премії – Михайла Андрусяка «Таємничі лещата», «Дух і кров» (в-во «Вік»);

«Пісенна творчість» - збірники Ярослава Ткачівського «Коли цвітуть серця», «Метелик під сонцем», «Предвічна суть» (в-во «Симфонія форте»).

Згідно рішення Правління Івано-Франківської обласної Національної спілки письменників України, започаткований конкурс «Книга року…» відбуватиметься щорічно і буде приурочений до Дня Соборності України.