Re: цензії

1985 рік. 15-річний Бенджі Купер, один з небагатьох чорношкірих студентів, які навчаються у елітній приватній школі Манхетену, полишає центр Нью Йорка, щоб провести три шалених місяці на Лонг Айленді у компанії свого молодшого брата Реггі. Для багатьох афро-американських нью-йорківців, на літній час домом стає Лонг Айлендське містечко Сег Харбор.

Читачі «Сег Харбор» поринають у вир молодіжної субкультури середини 80-х, вихованої на перших захоплюючих відеоіграх та фільмі «Зоряні війни». Разом з головним героєм книжки, вони відчують хвилювання від першого поцілунку, вирішать проблему носіння брекетів, переживуть сварки з друзями (часом, з використанням не зовсім дипломатичної мови) та пошуки першої роботи – як це водиться в Америці, тинейджер буде торгувати морозивом у місцевому фаст-фуді.

Уайтхед повною мірою демонструє свою любов до поп-символіки, притаманної США часів завершення Холодної війни. Чи не на кожній сторінці можна знайти згадку як мінімум про один символ епохи – Кола, Бродвейські шоу, зображення оголених кіно-див, зародження та становлення нового музичного стилю хіп-хоп, звуки якого стали справжнім гімном для чорношкірих американських підлітків. Ця хроніка одного веселого літа дасть багато інформації для допитливого читача, мало знайомого з побутом молоді 80-х з іншого боку Залізної завіси.

Колм Тойбін, «Бруклін» – Brooklyn by Colm Toibin

Ейліс Лейсі звикла до розміреного життя у маленькому ірландському містечку і не збирається нічого змінювати. Але одного дня місцевий священик та її гламурна сестричка Роуз обирають дівчині нову долю. Її відправляють до Америки –у далекий і досі невідомий Бруклін.

Перетнувши Атлантику, Ейліс намагається адаптуватися до життя у Сполучених Штатах, змінює стиль поведінки та манеру вдягатися, і навіть знаходить нове кохання. Але у листах додому вона залишається тією самою наляканою провінціалкою, якою вона сіла у літак на іншому континенті.

Трагедія примушує Ейліс повернутися до Ірландії раніше, аніж планувалося. Її два окремих життя – нове, яскраве американське і тихе ірландське – знову зливаються у єдине ціле. Історія героїні Колма Тойнбіна щиро переповідає життєві проблеми, з якими стикаються тисячі людей, вимушених жити далеко від рідного дому.

Елмор Леонард, «Дорожні собаки» – Road Dogs by Elmore Leonard

Продовження роману Елмора Леонарда «Поза зором». Головний герой на ім’я Джек Фолі, який наприкінці попередньої книжки був схоплений поліцією після втечі з тюрми, розпочинає нову історію у дорозі до місця ув’язнення. Поряд з ним – Кундо Рей, невисокий кубинець, який невдовзі знову подарує Фолі свободу, причому на цей раз зовсім легально.

Випущений на волю достроково, Джек насолоджується радостями життя у Каліфорнії, в гостях у Кундо та його дружини (до речі, вони також є героями минулих книг Елмора Леонарда). Дружина Кундо напрочуд симпатична та легка у спілкуванні, Кундо, у свою чергу, ревнивий до смерті, та ще й думає, що Джек має бути у боргу перед ним за звільнення з тюрми. Але що до того Джеку! Той, хто пограбував більш, ніж 120 банків, взагалі мало чим переймається.

Книжка Елмора Леонарда цікава не стільки перипетіями сюжетної лінії, скільки чудово прописаними діалогами та влучними характеристиками персонажів.

Адріан Голдсворзі, «Як пав Рим» – How Rome Fell by Adrian Goldsworthy

Адріан Голдсворзі зумів досягти майже неможливого: він написав якісну та детальну історичну роботу про останні дні Давнього Риму, з чіткістю дослідника розповів біографію Цезаря, хронологічно виклав історичні факти, але зробив увесь матеріал дуже легким для читання. Автор розмірковує про сили, які призвели до розпаду Римської Імперії, ставлячи під сумнів традиційну теорію про те, що міць Риму підірвали баталії з непоборними ворожими арміями.

Голдсворзі переконаний, що не зовнішні чинники, а власне внутрішні вади політичної системи Риму привели його до занепаду. Рим пав не від того, що мав постійно захищати свої кордони від натиску ворогів (хоча, це також мало місце) – громадянська війна та суцільний безлад розірвали імперію зсередини.

Чітка паралель з сучасними суспільствами вимальовується сама собою, але автор більше зацікавлений у римських подіях, аніж у моралізаторстві на тему розвитку демократії. Трохи більше, ніж 400 сторінок книжки проводять читача через стільки ж років існування держави, яка назавжди змінила хід розвитку світової історії. Але чи є те, що ми переживаємо зараз, добрим продовженням тріумфів Цезаря?

Джон Піпкін, «Підпалювач» – Woodsburner by John Pipkin

Американський лісоруб Генрі Девід Торо зробив жахливу річ 30 квітня 1844 року. Просто чиркнувши сірником у сухому лісі поблизу Конкорду, що у штаті Масачусетс, він спричинив пожежу на 300 акрах лісових насаджень. Події того дня змінили не лише долю Торо, але й вплинули на історію США. Джон Піпкін детально описує зміни у характері молодого хлопця, які стають помітними відразу після першого спалаху вогню.

Поряд з молодиком, який пильно охороняє свою таємницю, переживають свої власні драми інші персонажі – на думку автора, типові для середини 19 сторіччя, –фанатичний священик, який вільно інтерпретує біблійські заповіді та схильний до садизму, дивний на вдачу торговець книгами, та інші мешканці американського містечка. Цих на перший погляд дуже різних людей об’єднує одне: їхні життя назавжди змінив вогонь. Саме вогонь слугує потужною метафорою, що уособлює одвічне протистояння людини та природної стихії, у якому проявляються таємні деструктивні риси представників homo sapiens.

Деніел Мейєрсон, «У Долині царів» – In the Valley of the Kings by Daniel Meyerson

Книжка розповідає історію відомого археолога Говарда Картера, того самого, що досліджував могилу Тутанхамона, повну золота, коштовностей та містичних загадок. Автор роману Деніел Мейєрсон стверджує: справжня історія Картера – не про золото та срібло, а про завзяття та гордість.

Археологія як наука завжди вважалася прерогативою вищих класів суспільства. Тому саме недостача аристократичного виховання виявилася головною проблемою героя книжки. Бажання утихомирити критиків повністю захопило його думки, і мало не призвело до саморуйнування.

«Так склалося, що та сама сила, яка дала Говардові Картеру снаги відшукати місце поховання Тутанхамона, багато разів стала йому на заваді», - вважає Мейєрсон. Але ж якщо б Картер не стикався з проблемами і перешкодами у своїй праці, то він ніколи б не прийшов до найбільшої удачі свого життя. За такого варіанту розвитку подій одна з найкращих археологічних знахідок 20-го сторіччя досі б лежала під пісками єгипетської Долини царів.

Марк Фіттен, «Останній рубіж Валерії» – Valeria´s Last Stand by Marc Fitten

Вигадане місто Зіватар (за усіма ознаками це забуте прогресом угорське містечко пост-комуністичної ери) населяють дуже барвисті персонажі: Іболія, хазяйка бару з гарячим норовом і гострим язиком, яка приваблює відвідувачів пишним бюстом та дешевим пивом; скупий, але добродушний мер міста, що мріє про появу закордонних інвесторів, які б зробили Зіватар помітною точкою на мапі світу; є й від’явлений негідник, який з’являється на сторінках книжки для того, щоб спровокувати «броварний скандал» місцевого масштабу.

А в центрі подій цієї історії – Валерія, сварлива стара діва, предмет зневажливих жартів сусідів. Такою вона була до того, як раптом закохалася у місцевого гончаря. Закохані не можуть протистояти взаємному потягу, а тим часом млин чуток уже починає розкручуватися, збурюючи вир неоднозначних реакцій з боку односільчан. Головний урок, який хоче дати читачам автор книжки: кардинальні зміни звичного укладу життя у більшості випадків повертають його на краще.