Re: цензії

Початок сповненого лінощів літа 1950-го року у тихому англійському селі. Нагорі у чудовому будинку Букшоу обдарований хімік Флавія де Люс проводить години у лабораторії, яку вона успадкувала від померлої матері та ексцентричного дядька. Та коли Флавія знаходить тіло убитого незнайомця – прямо на грядці з огірками під її вікнами – вона вирішує полишити свої колби та розплутати злочин самостійно, що не може не викликати невдоволення місцевої влади. Але що ще має робити одинадцятирічна дівчинка, залишена наодинці сама з проблемами? Її овдовілий батько і дві старші сестри більше переймаються своїми власними планами та пристрастями: збирання марок, читання пригодницьких книжок і, нарешті, кохання. Тож Флавія сідає на свій старенький велосипед і без страху вирушає на пошуки вбивці.

Незважаючи на вік головної героїні, ця книжка розрахована на дорослих читачів. Дебютний роман Алана Бредлі, що розпочинає серію детективних історій, повний непередбачуваних поворотів сюжету та «смачних» деталей британського сільського побуту середини минулого сторіччя. Перегортаючи сторінки «Солодощів на дні пирога», ви відчуєте себе у центрі подій, достойних уваги Шерлока Холмса. Не вагайтесь, відкусіть шматочок!

Бернард Беклет, Генеза – Genesis by Bernard Beckett

Що було б, якби залізні рóботи могли переживати еволюцію, навчаючись відчувати та творити так само, як ми, люди? Які б риси допомогли нам вирізнятися з-поміж них та, нарешті, вижити у новому типі суспільства? Бернард Беклетт – не перший письменник, який піднімає це питання: його Генеза віддає данину поваги попередникам, включаючи таких авторів як Ісаак Азімов (Isaac Asimov), Артур Кларк (Arthur C. Clarke) чи Філіп Дік (Philip K. Dick). Але його власна казка про недалеке майбутнє видається самобутньою і – що навіть дивно – дуже достовірною.

Поки молодий історик Анакс складає іспит у Академії (у суспільстві на той час керують філософи, так само, як описано у «Республіці» Платона), читач стисло входить у курс справи щодо катастрофічних подій новітньої історії: швидка зміна клімату, пилові бурі, зростання впливів фундаменталізму, Остання Війна та прихід до влади нового Платона, який побудував нову острівну республіку, відділену від усіх континентів Великим Морем.

Хвороби та біди швидко знищують популяцію людей ззовні, а острівна республіка живе і розцвітає, керуючись оруелівським девізом «Вперед у минуле». Аж ось з’являються повстанці, на чолі з Адамом Форте… У в’язниці Форте знайомиться з роботом-андроїдом. Читач стає свідком двобою цінностей людей та машин, заглиблюється у питання природи свідомості, того, що надає змісту життю. Як би це не дивно було, але Генеза читається на одному подиху від першого до останнього слова, підживлена ідеями, про які варто замислитися кожному з нас.

Барбара Моран, «День, коли ми загубили водневу бомбу» – The Day We Lost the H-Bomb by Barbara Moran

1966 рік. Неподалік від узбережжя Іспанії на танкер з нафтопродуктами падає бомбардувальник B2. Загинули люди, погіршилися міждержавні відносини – усе це перетворюється у кошмар для PR-ників, які працюють на уряд США. Річ не у тім, що цивільні громадяни ризикували потрапити під дощ з уламків заліза, і навіть не у забрудненні довкілля: після того, як місце катастрофи очистили від бруду, виявилося, що у рештках корабля та літака не дорахувалися чотирьох водневих бомб.

«День, коли ми загубили водневу бомбу» піднімає актуальне питання для нинішнього часу. Ще з років Холодної війни найбільші держави світу, і, насамперед, Сполучені Штати, стрімко нарощували свій ядерний потенціал, збільшували витрати на справи армії. Але як з боку військових, так і з боку простих американців недостатньо уваги приділяється питанням контролю за зберіганням смертоносної зброї. Про це не говорять уголос, доки не станеться небезпечний інцидент за кордоном – такий, про який розповідається у книжці Барбари Моран.

Кейт Мортон, «Забутий сад» – The Forgotten Garden by Kate Morton

Як і улюблена класика Френсіса Годсона Бернетта (Frances Hodgson Burnett) «Таємний сад» (The Secret Garden), «Забутий сад» Кейт Мортон якісно підживить нашу уяву, а іноді й примусить затамувати подих. Ми опиняємося на кораблі, що прямує до Австралії, щоб знайти маленьку дівчинку, яка подорожує без супроводу дорослих і нічого не пам’ятає зі свого минулого, потім переносимося до мряки лондонської набережної, де самотні сироти розважають один одного розповідями про Джека-Потрошителя, а звідти – до драми старовинного помістя, покинутого та занепалого за своїми високими мурами. У кожній частині книжки авторка пошепки розповідає захопливі історії, запалені вогником дитячої фантазії – магічні, але пронизливо страшні, як у казках Братів Грімм.

Кейт Мортон проводить нас через лабіринти секретів, які поєднують покоління, і часом здається, що її історія виходить за межі реальності. Так, «Забутий сад» можна було б назвати казкою, якщо б його персонажі не були настільки справжніми, з яскравими проявами сильних емоцій – заздрощів, погордливості, любові, хтивості, та всіх інших рис, притаманних суспільству едвардіанських часів. Але, як говорить сама авторка, «минуле – це жорстока жінка, з якою ми всі маємо навчитися танцювати».

Стейсі Перман, «In-N-Out Бургер» - In-N-Out Burger by Stacy Perman

Повна назва книжки – «In-N-Out Бургер: погляд на систему фаст-фудів зі зворотного боку барної стійки, який руйнує усі правила». Стасі Перман, оглядач BusinessWeek , подає читачеві детальну хроніку шляху, який пройшов звичайний сімейний бізнес: від простого маленького бістро у Каліфорнії, до здобуття статусу ікони американської поп-культури. Відкритий у 1948 році Гаррі Снайдером та його дружиною Естер, ресторанчик швидкого харчування «In-N-Out Бургер» став популярним місцем зустрічі молоді. Йшли роки, бізнес розростався, виходячи за межі Каліфорнії до Невади, Арізони та Юти, сім’я переживала години щастя та драми, але стандарти якості «In-N-Out Бургер» залишалися незмінними.

У 1976 році Гаррі помирає і відповідальним за бізнес стає його син Рік. Він починає кар’єру управлінця з того, що наказує надрукувати на фірмових серветках та чашках рядки з Біблії. Справи йдуть непогано, та ж ось Рік гине у авіакатастрофі у 1993-му. На зміну йому приходить брат Гай, наркоман і злодій, який помирає у 1999 році від передозування… Сюжетна лінія книжки стане до вподоби не кожному, одне зрозуміло: творіння Стейсі Перман однозначно надихне нас на черговий похід до фаст-фуду.

Ар Ей Скотті, «Зникла посмішка» - Vanished Smile by R.A. Scotti

У 1911 «Мона Ліза» Леонардо Да Вінчі була викрадена з Лувру, і знаходилась у розшуку понад два роки. Хто ж поцупив найбільш відому картину світу? Може, це був Пабло Пікассо, яким могли керувати націоналістичні почуття? А, може, це Гійом Аполлінер таким чином пропагував ідеї революції митців? У своєму романі «Зникла посмішка: таємниче викрадення Мони Лізи» Ар Ей Скотті намагається розслідувати цю майже забуту давню справу, і в той самий час запрошує нас на екскурсію до Парижу на межі століть, коли народжувалися нові напрямки сучасного образотворчого мистецтва. До речі, справа зникнення Джоконди не розкрита й досі. Лише сама Мона Ліза знає усе, але вона поки що не розмовляє.

Артур Філліпс, «Пісня – це ти» – The Song Is You by Arthur Phillips

Вже не молодий чоловік, його проблеми у стосунках з жінками і його iPod: з першого погляду «Пісня – це ти» Артура Філіпса може здатися банальним любовним романом, але це не так. Це – скоріше історія про кохання та мистецтво, які виявляються несумісними у житті двох людей і запекло конфліктують між собою. Він – Джуліан Донах’ю – креативник, досвідчений майстер рекламних роликів, який знає собі ціну і відчуває межі свого таланту. Вона – Кейт О’Дваєр – співачка, яскрава і швидка, як комета, що її Джуліан устиг вхопити за палаючого зоряного хвоста. Історія їх залицяння, зважаючи на те, що Джуліан переживає трагічний розвал шлюбу, а Кейт по-справжньому хвилює лише мрія стати справжньою зіркою сцени, нагадує химерні па-де-де. «Пісня – це ти» – перший роман Артура Філліпса, надрукований після виходу його вже відомої «Праги», і ці два твори склали основу хорошого авторського дебюту.