У 2016 році Богдан Логвиненко заснував проєкт Ukraїner. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну медіа перезапустило всі свої канали комунікації, що почали мовити про війну Росії проти України для української та закордонної аудиторії. Одним із найважливіших пріоритетів для Ukraїner стали оповіді про незламність українців, розказані різними мовами на різних платформах. Богдан Логвиненко є співавтором документального проєкту та книги “Деокупація” про опір людей на деокупованих територіях України. Він також був фіналістом Премії імені Георгія Ґонґадзе у 2020 році

Керівниця мовлення “Голосу Америки” у Східній Європі і членкиня Капітули Премії Мирослава Ґонґадзе так аргументує цьогорічний вибір

«Богдан Логвиненко доклався до збереження української ідентичності. З 2016-го року він їздив по Україні і розповідав українцям про їхню красу, силу, таланти. У час, коли ми мало віримо в себе — це дуже важливо.

Отримуючи відзнаку, Богдан Логвиненко сказав:

«До появи Ukraïner я почував себе у меншості. Людиною, яка намагається зсередини змінити журналістську етику, розповідати про внутрішню корупцію. Це премія на честь журналіста, який також відчував себе у меншості серед колег, які за інерцією совєтської пропаганди служили своїм власникам, політикам, правлячим партіям. Безкомпромісність у питаннях співпраці з ворогом, російським колоніалізмом, української ідентичності — це те, що ми отримали у спадок від Георгія Ґонґадзе. Премія — це кредит довіри і відповідальність за цей спадок».

Окрім Богдана Логвиненка, фіналістами Премії за 2023 рік стали воєнний кореспондент Андрій Дубчак та редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко.

Меценатка Премії Ґонґадзе Оксана Просоленко подякувала цьогорічним фіналістам за те, що вони щодня творять сучасну історію України:

«Відкриваючи наші серця, нагадуючи, що є головним, ці хлопці кожного дня, долаючи обраний серцем шлях, надихають мільйони українців шукати власної свободи. У цей вирішальний час фундаментально важливо не полишати і творити власну історію. Премія покликана підтримувати і розвивати свободу слова та незалежну журналістику. І ви це робите гідно».

Під час церемонії вшанували українських журналістів, які загинули унаслідок російської агресії. Після 24 лютого 2022 року загинуло 58 українських та іноземних медійників. Виконавча директорка Українського ПЕН Тетяна Терен нагадала про важливість пам’яті:

“Минулого року на церемонії ми говорили про вдячність – ми дякували журналістам, які захищають нас на фронті, і тим які продовжують працювати в надскладних умовах і розповідати світу правду про російські злочини в Україні. Сьогодні, коли велика війна триває вже понад рік, я б хотіла насамперед сказати про нашу відповідальність перед загиблими колегами. Ця відповідальність має спонукати нас і далі чесно робити нашу роботу, а водночас – зберігати пам’ять про наших загиблих, підтримувати їхніх рідних і продовжувати те, що розпочали і не завершили вони”. 

Також під час Премії історії загиблих журналістів розповіли їхні колеги і побратими. 

Ведуча телеканалу «Київ» Ілона Довгань розповіла про своїх колег Андрія Загоруйка і Олександра Савоченка:

«Андрій Загоруйко був дуже розумний,  порядний, професійний.  Від початку повномасштабного вторгнення пішов у військкомат і записався добровольцем. Він з Донецька, і загинув на Донеччині. Олександр Савоченко був вихованим, з доброю душею, і при цьому освіченим, самородком. Дуже довго його рідні не знали, що він воює на передовій».

Єгор Трошкін згадав своїх побратимів журналіста Олексія Чубашева:

«Це гарна нагода говорити про Олексія у ключі пам’яті про пана Георгія. Навіть у рамках внутрішньої цензури Олексію Чубашеву вдалося показати армію з середини протягом чотирьох сезонів програми “Рекрут”».

Георгій Спасокукоцький розповів про своїх колег — співробітників «Суспільного» та військовослужбовців Дмитра Сірика і Олексія Ольховика:

«Чи були вони кориснішими на інформаційному фронті? Вочевидь. Вони могли не поїхати? Можливо. Але вони зробили інший вибір. У 2000-му році Георгій Ґонґадзе звернувся до спікера парламенту Плюща і сказав, що зазнає політичних переслідувань. Іван Степанович сахнувся і каже: «Гія, то живіть так, щоб вас не переслідували». Ґонґадзе міг жити так, щоб його не переслідували? Можливо, гіпотетично. Але він зробив інший вибір. І Дмитро, і Олексій теж зробили свій вибір. Свобода слова і журналістика допомагають зробити важкий, але правильний вибір».

Подію в Мистецькому арсеналі традиційно вели журналісти Юрій Макаров і Ольга Сніцарчук. Учасниками церемонії також стали лауреати Премії попередніх років Вахтанґ Кіпіані, Мирослава Барчук, Євген Малолєтка та Мстислав Чернов, а також президент Українського ПЕН Володимир Єрмоленко.

Премія імені Георгія Ґонґадзе – нагорода для незалежних журналістів, заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з Асоціацією випускників Києво-Могилянської Бізнес-Школи, Києво-Могилянською Бізнес-Школою та виданням "Українська правда".

Премію вручають раз на рік 21 травня – у день народження журналіста Георгія Ґонґадзе.

Лауреат Премії імені Георгія Ґонґадзе визначається Капітулою, яка складається з 9 осіб. Лише члени Капітули можуть висувати номінантів на здобуття Премії. До Капітули Премії імені Георгія Ґонґадзе цього року ввійшли: дружина Георгія Ґонґадзе, журналістка, керівниця мовлення «Голосу Америки» у Східній Європі Мирослава Ґонґадзе, президент Українського ПЕН, філософ, письменник і журналіст Володимир Єрмоленко, журналістка, співзасновниця видання «Українська правда» Олена Притула, декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи Олександр Саврук, меценатка Премії Ґонґадзе Оксана Просоленко, лауреати Премії Ґонґадзе-2022 Євген Малолєтка і Мстислав Чернов, лауреатка Премії Ґонґадзе-2021 Мирослава Барчук, лауреат Премії Ґонґадзе-2020 Павло Казарін, журналіст і медіаменеджер Зураб Аласанія.

Лауреат Премії отримує пам’ятну відзнаку – статуетку, яка відображає ідею Премії, а також винагороду 100 тис. гривень.

Меценатами Премії Ґонґадзе можуть бути лише випускники Києво-Могилянської Бізнес-Школи. З моменту заснування Премію підтримав 21 меценат: Олександр Адамюк, Антон Артеменко, родина Бруннерів, Олег Брусиловський, родина Вікнянських, Ярослав Волковецький, Микола Демченко та Ольга Мишуровська, Марина Дерепа, Сергій Дулєпов, Максим Дядик, Андрій Ісак, Роман Квашенко, родина Міщенків, Дмитро Новицький, Людмила Перебийнос, Оксана Просоленко, Андрій Селелепей, Віталій Смірнов, Микола Сушко, Олександр Ткачук, Дмитро Чернов. 

Церемонія відбулася за підтримки Представництва "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні.