Незмінними критеріями оцінювання наукових праць, поданих на здобуття Премії, є наявність інноваційних та незвичних підходів до певних явищ, концептуальність, критичність та системність, міжнародний контекст і рівень. Враховуючи ці вимоги, члени Експертної ради поставили найвищі бали і номінували на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка трьох претендентів:

1. БІЛОУС НАТАЛІЯ з монографією «За крок до Вічності. Мешканці міст Волині у світлі тестаментів кінця XVI–XVII століть». Інститут історії України НАНУ, Київ "Простір", 2021. - 536 с.
2. ЛЕГКИЙ МИКОЛА з монографією «Проза Івана Франка: поетика, естетика, рецепція в критиці». ДУ Інститут Івана Франка НАН України.- Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2021. - 608 с.
3. КОЛЕКТИВ АВТОРІВ із працею «Галицько-Волинський літопис: текстологія» / за ред. О. П. Толочка; НАН України, Ін-т історії України. – Київ: Академперіодика, 2020. – 929 с.

До ТОП-5 списку наукових праць, які вивчали експерти, також увійшли: монографія львівської дослідниці Соломії Бук «Велика проза Івана Франка: електронний корпус, частотні словники та інші міждисциплінарні контексти» та книга японського історика Йошіхіко Окабе «Історія японсько-українських відносин 1915-1937 рр.».

Оскільки минулого року Міжнародна премія імені Івана Франка не присуджувалася через повномасштабне вторгнення на територію України російських окупаційних військ, цьогоріч за перемогу змагаються роботи, які були подані у 2022 році.

Засідання міжнародного журі Премії відбудеться влітку 2023 року. Урочисту церемонію нагородження Лауреата традиційно буде проведено на батьківщині Івана Франка, у місті Дрогобичі, 27 серпня 2023 року – в 167-му річницю від дня його народження.

Довідково: Міжнародна премія імені Івана Франка була заснована онуком Великого Каменяра – Роландом Франком. Найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики  присуджують щорічно з 2016 року. Лауреати Премії отримують грошову винагороду та нагрудний золотий знак.

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви.

У 2017 році лауреатами стали доктор славістики, професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, доктор географічних наук, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій.

У 2018 році перемогу здобули докторка філологічних наук, професорка Українського католицького університету й Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Ґрація Бартоліні.

У 2020 році лауреатом став доктор історичних наук, професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк.

У 2021 році лауреатом Премії оголошено доктора історичних наук, професора Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка Леоніда Тимошенка.