Відзначення відразу двох лауреатів є порушенням правил присудження Букера, в яких прописано, що премія є неподільною, але журі зізнається, що просто не змогло вибрати найкращий із двох творів.

Етвуд відзначена за роман «Заповіти» (The Testaments), який є сиквелом одного з найвідоміших її творів «Оповідь служниці». В «Заповітах» дія відбувається через 15 років після подій в попередній книзі.

Еварісто нагороджена за роман «Дівчина, жінка, все інше» (Girl, Woman, Other), в якому авторка розповідає історії життя 12 персонажів, більшість з яких – чорношкірі британки. 

Кожній героїні присвячена глава, їхні шляхи химерним чином переплітаються, незважаючи на абсолютно різні біографії і оточення.

Авторки розділять головну премію в 50 тисяч фунтів стерлінгів, і обидві увійдуть в історію премії: 79-річна Етвуд як найстарша лауреатка в історії, а Еваріст – як перша чорношкіра письменниця, яка удостоїлася нагороди. 

Етвуд вже нагороджувалася Букерівської премією 2000 року за свій роман «Сліпий вбивця», а в шортлист її твори потрапляли регулярно: в 1986, 1989, 1996 і 2003 роках.

В останній раз Букерівську премію ділили два лауреата в 1992 році, після чого правила присудження змінили. З тих пір щороку організатори попереджають журі, що переможець може бути тільки один.

Цього року журі радилося п’ять годин після чого його голова Пітер Флоренс сказав: «Ми прийняли рішення порушити правила».

За його словами, чим довше його колеги обговорювали два твори, тим очевидніше ставало, що перемогти повинні обидва.

Як повідомлялось, роман «Заповіт» Етвуд передчасно назвали цьогорічним переможцем Букерівської премії. Хоча й мали рацію. 

Події розгортаються в патріархально-тоталітарній державі Республіці Гілеад, де суворі закони суспільства позбавляють жінок будь-яких прав, залишаючи їм лише функцію народження дітей.

Читомо