
Re: цензії
- 14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. ДніпроЗа якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
Видавничі новинки
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
Події
Італійка стала лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка 2019 року
28-29 червня в Інституті Славістики Віденського університету (Австрія) відбулося засідання журі Міжнародної премії ім. Івана Франка, на якому було визначено лауреата.
У номінації “За вагомі досягнення у галузі україністики” перемогу здобула монографія авторства Марії Грації Бартоліні «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г.С. Сковороди», Київ, 2017 рік.
Як зазначив рецензент монографії професор Інституту філософії НАН України Євген Бистрицький,
«Праця Бартоліні завершує двовікову історію наполегливих українських і міжнародних досліджень про національні особливості європейських джерел філософської спадщини Григорія Сковороди. Спираючись на досвід попередників, у тому числі Л. Ушкалова, лауреатка змогла побудувати цілісне та логічно впорядковане розуміння філософії Сковороди. Перший український філософ постає як оригінальний мислитель, який створив завершений образ людини і світу, набагато раціональніший у своїй основі, ніж вбачали до цього. Монографія відкриває новий етап у розумінні інтерпретації спадщини Сковороди для України і світу».
У номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» жодна з робіт-номінантів на Міжнародну премію ім. Івана Франка не набрала необхідну кількість балів, які визначені Положенням про премію.
Як зазначив голова журі професор Міхаель Мозер: «Всі роботи є достойними, проте важко було дійти згоди, яка саме праця однозначно заслуговує на премію».
У підсумковому слові директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус висловив своє захоплення глибиною наукової дискусії, подякував членам міжнародного журі за роботу та привітав з обранням лауреата.
Зазначимо, що до складу міжнародного журі увійшло 12 вчених з університетів України, США, Австрії, Італії, Словаччини та Польщі.
Лауреат Міжнародної премії ім. Івана Франка отримає грошову винагороду та золотий знак лауреата. Церемонія нагородження переможця Міжнародної премії ім. Івана Франка відбудеться 27 серпня 2019 року на батьківщині Івана Франка – у місті Дрогобич.
Засідання міжнародного журі Премії організував Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Нагадаємо, Міжнародну премію ім. Івана Франка заснував у 2015 році його онук – Роланд Франко. Основною метою Премії є сприяння всеосяжному вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка, заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Премія є щорічною і вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка. Лауреатів Премії нагороджують грошовою винагородою та золотим знаком лауреата.
Лауреати премії попередніх років:
У 2016 році – Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви.
У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.
У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.
Коментарі
Останні події
- 22.09.2025|11:02Побачила світ документальна книжка Олександра Гавроша «Розбійники Карпат»
- 11.09.2025|19:25Тімоті Снайдер отримав Премію Стуса-2025
- 10.09.2025|19:24Юліан Тамаш: «Я давно змирився з тим, що руснаків не буде…»
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»