Re: цензії

28.04.2025|Ігор Зіньчук
Заборонене кохання
24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій
«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Джерела мови російського тоталітаризму
18.04.2025|Ігор Зіньчук
Роман про бібліотеку, як джерело знань
18.04.2025|Валентина Семеняк, письменниця
За кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
12.04.2025|Андрій Содомора
І ритмів суголосся, й ран...
06.04.2025|Валентина Семеняк
Читаю «Фрактали» і… приміряю до себе
05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
«Ненаситність» Віткація
30.03.2025|Ігор Чорний
Лікарі й шарлатани
Пісня завдовжки у чотири сотні сторінок
Головна\Події\Премії

Події

30.06.2019|08:55|Буквоїд

Італійка стала лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка 2019 року

28-29 червня в Інституті Славістики Віденського університету (Австрія) відбулося засідання журі Міжнародної премії ім. Івана Франка, на якому було визначено лауреата.

У номінації “За вагомі досягнення у галузі україністики” перемогу здобула монографія авторства Марії Грації Бартоліні «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г.С. Сковороди», Київ, 2017 рік.

Як зазначив рецензент монографії професор Інституту філософії НАН України Євген Бистрицький,

«Праця Бартоліні завершує двовікову історію наполегливих українських і міжнародних досліджень про національні особливості європейських джерел філософської спадщини Григорія Сковороди. Спираючись на досвід попередників, у тому числі Л. Ушкалова, лауреатка змогла побудувати цілісне та логічно впорядковане розуміння філософії Сковороди. Перший український філософ постає як оригінальний мислитель, який створив завершений образ людини і світу, набагато раціональніший у своїй основі, ніж вбачали до цього. Монографія відкриває новий етап у розумінні інтерпретації спадщини Сковороди для України і світу».

У номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» жодна з робіт-номінантів на Міжнародну премію ім. Івана Франка не набрала необхідну кількість балів, які визначені Положенням про премію.

Як зазначив голова журі професор Міхаель Мозер: «Всі роботи є достойними, проте важко було дійти згоди, яка саме праця однозначно заслуговує на премію».

У підсумковому слові директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус висловив своє захоплення глибиною наукової дискусії, подякував членам міжнародного журі за роботу та привітав з обранням лауреата.

Зазначимо, що до складу міжнародного журі увійшло 12 вчених з університетів України, США, Австрії, Італії, Словаччини та Польщі.

Лауреат Міжнародної премії ім. Івана Франка отримає грошову винагороду та золотий знак лауреата. Церемонія нагородження переможця Міжнародної премії ім. Івана Франка відбудеться 27 серпня 2019 року на батьківщині Івана Франка – у місті Дрогобич.

Засідання міжнародного журі Премії організував Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Нагадаємо, Міжнародну премію ім. Івана Франка заснував у 2015 році його онук – Роланд Франко. Основною метою Премії є сприяння всеосяжному вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка, заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Премія є щорічною і вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка. Лауреатів Премії нагороджують грошовою винагородою та золотим знаком лауреата.

Лауреати премії попередніх років:

У 2016 році – Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви.

У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

29.04.2025|12:10
Новий фільм класика італійського кіно Марко Белоккьо: історична драма «Викрадений» виходить на екрани у травні
29.04.2025|11:27
«Основи» готують оновлене англомовне видання «Катерини» Шевченка, тепер — з перекладом Віри Річ
29.04.2025|11:24
Що читають українці: топи продажів видавництв «Ранок» і READBERRY на «Книжковій країні»
29.04.2025|11:15
Митці й дослідники з 5 країн зберуться в Луцьку на дводенний інтенсив EcoLab 2.0
24.04.2025|19:16
Ееро Балк – лауреат премії Drahomán Prize за 2024 рік
24.04.2025|18:51
Гостини у Германа Гессе з українськомовним двотомником поезії нобелівського лауреата
21.04.2025|21:30
“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
18.04.2025|12:57
Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
14.04.2025|10:25
Помер Маріо Варгас Льоса
12.04.2025|09:00
IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»


Партнери