Re: цензії

Часоплину течія
18.03.2026|Валентина Семеняк, письменниця
Зізнання у любові… допоки є час
18.03.2026|Віктор Вербич
Відсвіт «Пекторалі любові» у контексті воєнних реалій
17.03.2026|Василь Кузан
Делікатна загадковість Михайла Вереса
13.03.2026|Марія Федорів, письменниця
«Цей Великий день»: свято, закодоване у слові
11.03.2026|Буквоїд
«Коли межа між світами така тремка і непевна...»
09.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
100 тонн світла
07.03.2026|Надія Гаврилюк
“А я з грядущих, вочевидь, епох”
06.03.2026|Микола Миколайович Гриценко
Дефіцит людського спілкування. Проблематика «Відступників» Христини Козловської
04.03.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Хтось виловлює вірші...
Головна\Події\Премії

Події

30.06.2019|08:55|Буквоїд

Італійка стала лауреатом Міжнародної премії ім. Івана Франка 2019 року

28-29 червня в Інституті Славістики Віденського університету (Австрія) відбулося засідання журі Міжнародної премії ім. Івана Франка, на якому було визначено лауреата.

У номінації “За вагомі досягнення у галузі україністики” перемогу здобула монографія авторства Марії Грації Бартоліні «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Г.С. Сковороди», Київ, 2017 рік.

Як зазначив рецензент монографії професор Інституту філософії НАН України Євген Бистрицький,

«Праця Бартоліні завершує двовікову історію наполегливих українських і міжнародних досліджень про національні особливості європейських джерел філософської спадщини Григорія Сковороди. Спираючись на досвід попередників, у тому числі Л. Ушкалова, лауреатка змогла побудувати цілісне та логічно впорядковане розуміння філософії Сковороди. Перший український філософ постає як оригінальний мислитель, який створив завершений образ людини і світу, набагато раціональніший у своїй основі, ніж вбачали до цього. Монографія відкриває новий етап у розумінні інтерпретації спадщини Сковороди для України і світу».

У номінації «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» жодна з робіт-номінантів на Міжнародну премію ім. Івана Франка не набрала необхідну кількість балів, які визначені Положенням про премію.

Як зазначив голова журі професор Міхаель Мозер: «Всі роботи є достойними, проте важко було дійти згоди, яка саме праця однозначно заслуговує на премію».

У підсумковому слові директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус висловив своє захоплення глибиною наукової дискусії, подякував членам міжнародного журі за роботу та привітав з обранням лауреата.

Зазначимо, що до складу міжнародного журі увійшло 12 вчених з університетів України, США, Австрії, Італії, Словаччини та Польщі.

Лауреат Міжнародної премії ім. Івана Франка отримає грошову винагороду та золотий знак лауреата. Церемонія нагородження переможця Міжнародної премії ім. Івана Франка відбудеться 27 серпня 2019 року на батьківщині Івана Франка – у місті Дрогобич.

Засідання міжнародного журі Премії організував Міжнародний фонд Івана Франка за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Нагадаємо, Міжнародну премію ім. Івана Франка заснував у 2015 році його онук – Роланд Франко. Основною метою Премії є сприяння всеосяжному вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка, заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики. Премія є щорічною і вручається 27 серпня – у день народження Івана Франка. Лауреатів Премії нагороджують грошовою винагородою та золотим знаком лауреата.

Лауреати премії попередніх років:

У 2016 році – Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви.

У 2017 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом став професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” нагороду здобув академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка – Олег Шаблій.

У 2018 році у номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики” лауреатом стала професор Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник, а в номінації “За вагомі здобутки (досягнення) у галузі соціально-гуманітарних наук” переміг доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

19.03.2026|09:06
Писати історію разом: проєкт «Вишиваний. Король України» розширює коло авторів
18.03.2026|20:31
Україна візьме участь у 55-му Брюссельському книжковому ярмарку
17.03.2026|10:45
У Івано-Франківську відкривається нова “Книгарня “Є”
11.03.2026|18:35
«Filling in»: Україна заповнює культурні прогалини на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2026
09.03.2026|08:57
Письменник-азовець Павло Дерев’янко презентує в Луцьку культове козацьке фентезі
06.03.2026|08:40
Оголошено конкурс літературної премії імені Катерини Мандрик-Куйбіди
24.02.2026|15:53
XХVІІ Всеукраїнський рейтинг «Книжка року ’2025». Остаточні результати
22.02.2026|12:34
1 березня у Києві відбудеться друга письменницька конференція проекту «Своя полиця»
18.02.2026|17:24
«Крилатий Лев» оголошує прийом матеріалів на визначення лавреатів 2026 року
18.02.2026|17:14
Оголошується прийом творів на конкурс імені Івана Чендея 2026 року


Партнери