Re: цензії
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
- 22.10.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗробити вибір
- 20.10.2026|БуквоїдКоли Попелюшка обирає бунт, а не принца
- 20.10.2026|Ірина ГолубІсторія, яку не розповідають без суперечок
- 20.10.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоДві сестри і дівчина, яка колись була кішкою: українською вийшли повісті «Дві Лотточки» Еріха Кестнера та «Мінуш» Анні М. Ґ. Шмідт
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Події
Премію Ліндґрен отримала організація, що пропагує дитяче читання в ПАР
Цьогорічним переможецем Меморіальної премії Астрід Ліндґрен став не автор і не ілюстратор дитячих книжок, а організація, що пропагує дитяче читання в Південній Африці.
Від 1992 року PRAESA (Project for the Study of Alternative Education in South Africa) поширює серед дітей та молоді в Південній Африці ідею того, що читати – це цікаво, модно й кльово.
Заснована доктором Невілом Александром у Кейптауні, PRAESA стала новою альтернативою державній освіті. За двадцять три роки існування PRAESA зробила чимало для того, щоб підкреслити визначну роль літератури в особистому та суспільному розвитку в південноафриканському суспільстві й культурі.
PRAESA має три основні мети: забезпечити дітей якісною літературою різними мовами Південно-Африканської республіки; співпрацювати й розвивати нові мережі серед видавців та організацій, які сприяють читанню; а також розпочати та здійснювати діяльність, яка може допомогти підтримувати живу культуру читання й розповідання історій у соціально вразливих групах населення.
Щоб заохотити дітей до читання рідною мовою, PRAESA запустила проект «Little Hands books» – серію маленьких книжок, написаних різними африканськими мовами, а також створила дитячий літературний клуб «Vulindlela».
Клуб «Vulindlela» став відправною точкою для наступного проекту – «Nal’ibali»: масштабної програми просування національних читань, що почалося у 2012 році. Це мережа літературних клубів, які використовують засоби масової інформації для заохочення дітей до читання, а також спонукання батьків, бабусь, дідусів, і вчителів читати разом із ними.
Інформація: Букмоль
Коментарі
Останні події
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
- 06.11.2026|15:27Оголошено довгий список Премії імені Юрія Шевельова 2026 року:
- 04.11.2026|18:04Кілька миттєвостей Закарпатської "Книги-фест - 2026"
- 02.11.2026|13:07У Відні презентували книгу «Українське весільне диво» за участю Наталії Кривди та VR-технологій
- 27.10.2026|18:411 листопада у Львові «Брати Гадюкіни» розпочнуть свій тур Україною
- 27.10.2026|18:38Від домашньої полиці до деокупованих громад Харківщини стартував третій «Книгозбір»
- 27.10.2026|18:14Наталія Ребрик: «Юрія Станинця не тішила перспектива стати провідним радянським письменником»
