Максим Стріха – відомий в Україні вчений, громадський діяч. Доктор фізико-математичних наук, президент Українського фізичного товариства, автор близько 150 наукових робіт з фізики, він є також одним із засновників Товариства української мови імені Тараса Шевченка, членом Асоціації українських письменників, Українського ПЕН-центру та Національної спілки письменників України. В літературі Стріха відомий передусім як автор численних перекладів українською мовою творів класичних та сучасних авторів (Данте, Марло, Колрідж, Вайлд, Стівенсон, Кіплінг, Т.С.Еліот, Єйтс, Ж.-М.Ередіа, Мілош, Брюсов, Бунін, Гумільов, Мараї тощо). Його перу також належать чимало літературно-критичних статей і перекладознавчих розвідок.

На здобуття премії Максима Стріху висунув Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського за сучасний переклад «Пекла» - першої частини «Божественної комедії» Данте Аліг’єрі. Книга містить докладну передмову, де подано життя і творчість великого італійця, а також вплив «Божественної комедії» на розвиток української літератури. У додатках, що вміщені після тексту твору, подано антологію поезій українських поетів ХІХ-ХХ століття, де згадується образ Данте. Книга 2013 року отримала міжнародну відзнаку - італійський «Дантівський лавр».

Члени Комітету із присудження премії відзначили високий рівень робіт, висунутих цього року на премію. Зокрема, крім роботи М. Стріхи, це переклад Андрія Біласа із французької роману Тьєррі Есса «Демон» (видавництво «Тіповіт»), перекладені з англійської Олександром Красюком три романи Стівена Кінга «11/22/63», «Сяйво» та «Доктор Сон» (видавництво «Клуб Сімейного дозвілля») та двомовна німецько-українська антологія Олександри Ковальової «Блакить» (видавництво «Щедра садиба плюс»).