Re: цензії

08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника
Головна\Події\Премії

Події

20.08.2014|18:21|Буквоїд

Дитяча книжка про смерть – переможець «Нових горизонтів»

Повість «Душниця» українського письменника-фантаста Володимира Аренєва завоювала російську літературну премію «Нові горизонти».

агороду присуджують за фантастичні художні твори, новаторські за темою, образами й стилем, повідомляє офіційний сайт премії.

У «Душниці», що раніше ввійшла до трійки призерів російського конкурсу «Книгуру» (сезон в 2012–2013 рр.), йдеться про зв’язок між світом живих і світом мертвих, про пам’ять і тих, хто пам’ятає, про суть смерті в розумінні підлітків. Восени 2014 року книжка побачить світ українською у видавництві «Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”» з ілюстраціями Олександра Продана.

«Ця книжка не писалася як історія суто для дітей. Власне, і певний успіх вона має не тільки серед молодших читачів; скажімо, нині вона перемогла в цілком дорослій премії “Нові горизонти”. Відповідно, я не замислювався над тим, що звертаюся саме до підлітків, хоча, звичайно, – і до них у тому числі», – розповів БараБуці Володимир Аренєв.

За словами письменника, для нього це не була історія про смерть як таку: «Швидше про наше ставлення до померлих. Про нашу пам’ять і її властивості. Про наше усвідомлення того, що тут і зараз ми є скінченими, до певної міри обмеженими істотами. На жаль, останнім часом нам в Україні ці речі і ці теми видаються аж надто актуальними. Що робити? З одного боку – нічого особливого: мусимо жити, мусимо робити те, що робити маємо. З іншого ж – це дозволяє чіткіше бачити межу між важливим і другорядним, говорити близьким людям те, про що за інших умов, можливо, ми мовчали б, допомагати чим можемо; цінувати кожен із тих дарунків, якими нас все-таки іще наділяє доля».

Інформація: БараБука



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери