
Re: цензії
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
- 16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаПравда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
Видавничі новинки
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
Події
Восени побачить світ роман Степана Процюка про Євгена Чикаленка
Письменник Степан Процюк завершив роман про Євгена Чикаленка. Він називається «Пан».
Як зізнався сам автор, робота над романом тривала рік і вийде восени 2024-го у видавництві "Дискурсус".
«Дякую Володимиру Кравчуку і Василю Карпюку, без сприяння яких я б не витримав кожноденної, украй напруженої річної роботи над доволі товстим панорамним романом. Сподіваюся, що восени ви вже зможете прочитати роман «Пан». Сердечно дякую всім своїм читачам і дуже сподіваюся на кожноденне розширення їхнього кола», - написав Процюк на своїй сторінці у Facebook.
При цьому автор запропонував читачам для прочитання один з уривків книги.
Пропонуємо його вашій увазі:
«Симон Петлюра вже жив у Парижі з дружиною та дочкою. Сподівань на реставрацію УНР було украй мало. Подейкували, що чимраз частіше він хотів бути приватною людиною, оголосивши:
– Ніякого центру УНР нема! Я давно не головний отаман! Я – перевтомлений емігрант!
Але щось всередині утримувало його від руйнації символу. Символ був дорожчим від однобокої правди.
Більшовикам Петлюра був більмом у оці. Ірраціональний страх можливої «петлюрівщини», нової спілки Петлюри з Пілсудським, який прийшов до влади у Польщі, пришвидшував задум політичного вбивства. Для цього знайшли Самуїла Шварцбарда, пов’язаного із НКВС, який, мовляв, мав помститися Петлюрі за єврейські погроми.
25 травня 1926 року невисокий чоловік стояв у Латинському кварталі біля книгарні. Самуїл Шварцбард буквально підбіг до нього:
– Ви Петлюра?
– Так. А …
Раптом чоловік почав стріляти! Симон Васильович відчув неймовірний біль у плечі і втратив рівновагу… Шварцбард стріляв і стріляв. Одна із куль пробила легені і серце.
Стихійний натовп людей скрутив Шварцбарду руки .Викликали поліцію. Петлюра був мертвим. Не проминуло і місяця, як у червні був вбитий генерал-хорунжий УНР , отаман Володимир Оскілко. Розпочилася епоха замовлених більшовиками політичних вбивств.
Суд, який відбувся аж через рік і кілька місяців, більшістю голосів виправдав вбивцю. Його підтримало багато тодішніх симпатиків лівих: Ромен Роллан, Анрі Барбюс, вже не кажучи про Керенського чи Горького, що були в «українському питанні» навдивовижу одностайними.
Вбивство головного отамана, звісно, стало для нашої еміграції потрясінням, породивши дивовижну поліфонію, бридку какофонію, ошелешене мовчання –всі види і підвиди людських реакцій.
– Якби не прихід до влади Пілсудського, його би не чіпали! – казали одні.
– Вони би знищили Петлюру при будь-якій ситуації, бо він був символом! – доводили інші.
– Всі, майже всі українці закордоном служать панахиди, організовують комітети для вшанування пам’яті Петлюри, збирають фонд для утримання його родини! – розповідали треті.
– Українські газети ведуть полеміку із єврейською пресою, адже Петлюра завжди був проти єврейських погромів – констатують очевидне четверті.
– Більшовикам не вдасться посмертно очорнити Петлюру! – заспокоювали п’яті.
– Смерть Петлюри оплакала вся українська молодь, незалежно від партій! – зауважили шості.
– Але як Париж наповнений лівими! Як радянська агентура уміє всюди присмоктатися, які шалені гроші на це виділяє Москва! –ще мало хто розумів вагу слів сьомих.
– Тепер Петлюра став святим Симоном для українців! Він буде великим і бездоганним мерцем, що сяє нам чистим незаплямованим світлом! – писав Євген Чикаленко.»
Коментарі
Останні події
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
- 23.08.2025|18:25В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 20.08.2025|19:33«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
- 19.08.2025|13:29Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині
- 18.08.2025|19:27Презентація поетичної збірки Ірини Нови «200 грамів віршів» у Львові
- 18.08.2025|19:05У Львові вперше відбувся новий книжковий фестиваль BestsellerFest
- 18.08.2025|18:56Видавнича майстерня YAR випустила книгу лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
- 18.08.2025|18:51На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2025»