Викладачі й колишні учні Київської дитячої художньої школи №5 Андрій Кудрявцев (творчий псевдонім Andriy Kudre, художник-монументаліст, що працює в техніках акварелі, олійного живопису, кераміки, графіки, 3D modeling) та Юлія Мацвейко (учениця Andriy Kudre, а нині і його колега, графічний дизайнер) представили роботи, які відбивають реакцію українців на вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 р., а також громадянську позицію авторів.

Плакат – вид графічного мистецтва, у якому поєднано зображення і текст. Плакати Андрія Кудрявцева та Юлій Мацвейко ємно і водночас лаконічно та виразно узагальнюють болісні враження від трагічних подій російсько-української війни: агресія російських військ позиціонується як імперський геноцид одвічної «матрьошки», розмальованої знаком «Z»; назва міста Гостомеля, викарбувана на металевому «їжаку», символізує героїчний спротив українців рашистській навалі. У презентованих творах також утверджується здатність українців боротися й жити за найтяжчих умов: маленька синичка роздирає на шмаття прапор терористичної федерації; лелеки ‒ птахи-образи любові, родини, продовження життя ‒ в’ють гніздо на залишках ворожої ракети, що застряла в українському чорноземі. Засобами символічної графіки автори звертаються і до зарубіжної спільноти: плакати із гаслами англійською мовою «Close the sky over Ukraine» та «Genocid tuday Ukraine 2022» закликають громадськість світу стати на захист гуманістичних цінностей разом з українцями.

У плакатах Андрія Кудрявцева та Юлії Мацвейко акумульовано гіркий досвід українського народу у великій війні проти росії, держави – спонсора тероризму. Водночас митці у виступах наголосили, що у своїх роботах вони намагалися трансформувати емоцію ненависти, гіркоти, розпачу й болю у почуття незламности, єдности, патріотизму і віри в перемогу. У  вираженні свого ставлення до ворогів України митцям допомагали і сатира та сарказм (наприклад, у плакаті, де російським агресорам на рушнику замість паляниці підносять… міну).

Автори також зазначили, що плакати орієнтовані насамперед на інтернет-аудиторію. Однак учасників презентації наживо теж не лише зацікавили промовисті постери митців, а й спонукали до жвавого обговорення та інтерпретації їх. Зокрема, директор бібліотеки Світлана Гонда закцентувала потужні емоції, які викликають типові образи й символи творів та парадоксальне поєднання їх. Провідний бібліотекар Олена Лисогор доповнила презентацію інформаційною довідкою про історію розвитку плаката як виду мистецтва і наголосила, що в українській історії графіки поштовхом до його розвитку ставали кризові, пікові стани суспільства.

Виставка плакатів воєнного часу 2022 триватиме в ЦРБ ЦБС Свічадо (вул. Ромена Роллана, 13В (тепер Жюля Верна) до кінця грудня.

Довідка

Плакат – жанр образотворчого мистецтва, вид графіки, у якому зображення поєднано з текстом. Плакати порушують соціальні, екологічні, політичні проблеми людства. Вони мають спільні ознаки: чіткість, виразність, узагальненість образів і короткий текст, пов’язаний із зображенням. Плакат сприймається на великій відстані та привертає увагу. Тому, як правило, він має яскравий дизайн, певне гасло або заклик до дії. Плакати виготовляються у великих форматах, починаючи від А3. Іноді їх називають постерами або афішами.

Перші аналоги плакатів зроблені у давньому Єгипті. Це були оголошення про розшук рабів, що втекли. У подальшому в Давній Греції і Римі плакати застосовували для повідомлення про виставу.

Початком сучасної історії плакатів вважається 1482 рік, бо саме тоді торговець книгами Батдольд з метою промоції нового видання «Геометрії Евкліда» уперше використав плакат. Тому рекламну вивіску і друковану афішу позиціонують як безпосередніх попередників плаката.

 1796 року Алоїз Зенефельдер заснував новітню технологію ‒ літографію, відтоді друк плакатів став масовим виробництвом. Проте до 1860 року вони виготовлялися лише в одному кольорі – чорному, на білому або кольоровому тлі.

Справжнім проривом у розвитку друку плакатів вважається 19 ст., коли Годфруа Енгельманом було винайдено хромолітографію (1838). Згодом, 1865 року, барон фон Рансонет удосконалив  технологію фотохромолітографії й уможливив друк постерів і плакатів із використання трьох кольорів – червоного, синього і жовтого.

 1866 року французький художник  Жюль Шере  відкрив у Парижі власну майстерню, що спеціалізувалася на виготовленні плакатів. І саме Шере заклав основні принципи мистецтва оформлення постерів, які не втратили своєї актуальності донині: виразність (передовсім шляхом використання контрастних і яскравих кольорів), лаконічність, можливість сприймання зображення і тексту «на ходу».

Український плакат першої третини 20 ст. створений переважно митцями, що були змушені через об’єктивні причини залишити територію України. Серед художників, які творили плакат, були митці різних поколінь, шкіл і художніх течій, політичних поглядів.

 У 20 ст. рекламні зображення стали активно використовуватися для політичної агітації, що посилилася з початком Першої світової війни. З метою спонукання добровольців іти на фронт, а громадян ‒ підтримувати державу, що воює, фінансово, у всіх країнах Європи друкувалися тисячі постерів.

З початком Другої світової війни друкувалися антифашистські плакати. Чим ближчою ставала перемога, тим більш оптимістичним був їхній зміст.

Після встановлення миру в Європі більшість країн знову зосередилися на облаштуванні власної економіки, тому особливої популярності набули рекламні плакати, а також зображення, що стосуються гостросоціальних проблем (пияцтво, наркоманія, злочинність), інформативні оголошення (про здорове харчування, розпорядок дня, щеплення тощо).

На початку 21 ст. людство змушене реагувати на багато новітніх екологічних, інформаційних, глобальних викликів, на озброєне протистояння демократій та автократій. Ця проблематика стала актуальною у творчості сучасних митців-плакатистів.