На думку автора, Софія Яблонська стала першою українською тревел-блогеркою, яка під час подорожей використовувала доступні на той час медійні інструменти-повідомлення: поєднувала літературне письмо з фільмографією та відеографією (остання, щоправда, робилася на замовлення роботодавців). Разом із мандрівником, сходознавцем, письменником Степаном Левинським Софія Яблонська є зачинателькою окремого напряму в українській літературі — літератури мандрів.

Анатолій Дністровий розглядає основні етапи життя і творчості Софії Яблонської — період освіти й становлення, Париж, подорож до Марокко, навколосвітня подорож, життя в Китаї, приїзди в Галичину і зустрічі з читачами, повернення у Францію, останні роки життя на острові Нуармутьє.

Окрема яскрава сторінка в житті письменниці й мандрівниці — її стосунки з багатьма творчими людьми: художником Романом Туриним, літературознавцем Михайлом Рудницьким, письменником Володимиром Винниченком та відомими іноземцями.

Дністровий, захоплюючись ризикованою вдачею та інноваційним мисленням Софії Яблонської, наголошує, що вона випередила свій час, бо діяла, як наша сучасниця — необмежена застарілими суспільними нормами й приписами, і належить до видатних мандрівників-письменників. Вона формувала ключовий літературний тренд ХХ століття — суб´єктність жінки у пізнанні інших культур, інших регіонів, у чому випередила багатьох чоловік і багатьох своїх сучасниць-мандрівниць із інших країн.